Із 25 листопада по 10 грудня в десятках країн світу триває акція «16 днів активізму проти гендернозумовленого насильства» — проблеми, від якої  потерпають тисячі людей в багатьох країнах світу.

Кампанію «16 днів» ініціював Центр жіночого глобального лідерства при Ратґерському університеті під час першого Інституту жіночого глобального лідерства в 1991 році. Акція вже триває  протягом тридцяти років. У рамках цієї акції різні правозахисні організації закликають припинити гендернозумовлене насильство.

Основними завданнями акції «16 днів проти насильства» є привернення уваги громадськості до двох актуальних проблем: запобігання та протидії домашнього насильства та торгівлі людьми, а також активізація діяльності державних установ та громадських об’єднань задля поєднання зусиль щодо захисту прав людини.

За даними правозахисної організації «Ла Страда», гендернозумовлене насильство — це крайній вияв дискримінації за ознакою статі, жертвами якого найчастіше стають жінки. «Насильство щодо жінок є найпоширенішою причиною смерті та інвалідності серед жінок репродуктивного віку. Воно не завжди позбавляє життя, але майже завжди підриває здоров’я, порушує безпеку та незалежність постраждалих. При цьому гендернозумовлене насильство часто приховується через звинувачення жертви та безкарність злочинців. Як наслідок — набуває системного характеру. Однією з найголовніших його причин є гендерна нерівність у суспільстві, де чоловіки зловживають своєю владою щодо жінок», — переконані в організації.

Згідно з Конвенцією Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, до гендернозумовленого насильства належать  фізичне, психологічне, сексуальне та домашнє насильство, переслідування, зґвалтування, сексуальне домагання, примусовий шлюб, торгівля людьми, гендерна дискримінація.

Причини гендерного насильства різноманітні і включають:

Гендерні стереотипи: Нерівність між чоловіками і жінками, уявлення про домінуючу роль чоловіка в сім’ї.

Соціальні норми: Толерантність до насильства в суспільстві, нормалізація певних форм поведінки.

Брак освіти: Недостатня обізнаність про гендерну рівність та права людини.

Алкоголь та наркотики: Зловживання алкоголем та наркотиками часто призводить до агресивної поведінки.

Економічна залежність: Жінки, які залежать фінансово від своїх партнерів, часто бояться залишити насильницькі стосунки.

Боротьба з гендерним насильством – це комплексна задача, яка вимагає зусиль від усього суспільства. Насамперед, це 

– посилення законодавства щодо протидії гендерному насильству, забезпечення ефективної роботи правоохоронних органів; 

– проведення просвітницьких кампаній, спрямованих на зміну гендерних стереотипів та підвищення обізнаності про проблему гендерного насильства; 

– створення мережі кризних центрів, забезпечення психологічної та юридичної допомоги постраждалим; 

– залучення громадських організацій до розробки та реалізації програм протидії гендерному насильству; 

– активна пропаганда рівності між чоловіками і жінками, засудження будь-яких проявів насильства.

Підходи та стратегії боротьби з гендерним насиллям в різних країнах можуть відрізнятися, але є певні загальні тенденції та успішні практики. Так, Швеція вважається однією з країн з найнижчим рівнем гендерного насильства завдяки комплексному підходу, який включає суворе законодавство, ефективну систему підтримки жертв та активну профілактичну роботу. У Канаді діє низка програм, спрямованих на зміну чоловічих моделей поведінки та профілактику насильства в сім’ї. Ісландія – країна, яка має одну з найнижчих у світі частоту випадків домашнього насильства завдяки комплексному підходу, який включає освіту, профілактику та підтримку жертв.

В Україні за даними ООН близько 4-х мільйонів  жінок страждають від насилля в родинах щорічно. І тільки 10-15% звертаються по допомогу. Кожного року від домашнього насилля у рік гине приблизно 600 жінок. Наша країна  приєдналася до акції «16 днів проти насильства» 2001 року. Через рік заходи та ініціативи акції, проголошеної другим Всеукраїнським конгресом жінок, пройшли вже у 20 регіонах України, об’єднали 75 всеукраїнських громадських організацій та широке коло представників державних структур. Подібна активність свідчить про актуальність проблеми подолання насильства в нашій державі, пошук в громадах та владних структурах оптимального механізму реагування як на спільні соціальні проблеми, так і на конкретну людську біду.

Як захистити себе або близьких та знайомих від гендерного насильства?

Якщо людина  потерпає від одного з видів гендернозумовленого насильства, вона може звернутися в Урядовий контактний центр за номером 1547 (із мобільного або стаціонарного) й отримати там консультацію чи психологічну підтримку. Зателефонувати можна й на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства — 116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335 (зі стаціонарного), де цілодобово й безкоштовно надають інформаційну, соціально-психологічну та юридичну підтримку.

Також варто викликати поліцію за телефоном 102 або ж звернутися у відділок особисто. Поліція в разі домашнього насильства має повноваження винести кривднику терміновий заборонний припис і скерувати постраждалу (разом із дітьми) до притулку.

На сайті інформаційної кампанії «Розірви коло» програми Фонду ООН у галузі народонаселення із протидії та запобігання домашнього і гендернозумовленого насильства в Україні радять потерпілим звертатися до лікарень, якщо вони зазнали фізичного чи сексуального насильства. У лікарні можна отримати невідкладну допомогу та задокументувати в медичній картці ознаки того, що сталося. Це допоможе притягнути кривдника до відповідальності. Постраждалі можуть звертатися й у центри соціальних служб. Наприклад, якщо людині через загрозу насильства немає де жити, їй можуть допомогти знайти житло, скерувати до притулку абощо.

Також в Україні створили телеграм-боти «Вона за неї» та «Дій проти насильства», де можна дізнатись, як діяти, коли ви постраждали, куди звертатися, а також отримати психологічну підтримку. Попросити про допомогу можна й у додатку SafeUp. За допомогою застосунку жінки можуть допомагати одна одній, якщо опинилися в небезпеці. Завантажити додаток можна безкоштовно в App Store і Google Play. Застосунок доступний для жінок та дівчат будь-якого віку, однак стати «захисницею», тобто жінкою, яка надаватиме іншій допомогу, можна лише з 18 років. Для того, щоб допомагати іншим, необхідно пройти у додатку спеціальне навчання.

Гендернозумовлене насильство:

https://www.youtube.com/watch?v=3uyXoYnqHys&t=3s

З метою протидії насиллю в любому його вигляді в читальній залі бібліотеки підготовлена виставка – застереження «Насиллю НІ!».

 

 

 

 

Підготувала завідувачка бібліотеки

Марія ДМИТРІЄВА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *