В сучасному освітньому процесі ця тема є однією з ключових, адже дотримання принципів доброчесності не тільки формує моральні та етичні стандарти студентів, але й забезпечує справедливе навчання та оцінювання. Проблема забезпечення академічної доброчесності стає дедалі актуальнішою в контексті сучасного розвитку освіти і науки в Україні. Це пов’язано з поширеністю порушень академічної доброчесності в умовах інформаційного суспільства та стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Такі явища, як плагіат, списування, фальсифікація результатів досліджень, хабарництво та необ’єктивне оцінювання знань студентів, загрожують зруйнувати моральні засади освітнього та наукового процесу.
Основні принципи академічної доброчесності:
• старанність, самостійність у навчанні;
• відповідальність за власні вчинки і чесне здобуття оцінок;
• толерування думок інших, взаємоповага та підтримка;
• гідна та моральна поведінка під час навчального процесу та поза ним.
До порушень академічної доброчесності належать:
• плагіат;
• списування;
• хабарництво;
• фальсифікація результатів досліджень;
• необ’єктивне оцінювання;
• здавання іспитів підставними особами.
Наслідки тривалих та системних порушень академічної доброчесності:
• знецінення дипломів у країні, невизнання їх за кордоном;
• випускникам коледжів важко влаштуватися на хорошу роботу, бо роботодавці не довіряють системі вищої освіти та закладам вищої освіти;
• зниження якості медичного обслуговування;
• стагнація науки, знецінення наукового потенціалу держави;
• гальмування розвитку економіки;
• країна втрачає авторитет у світі.
Чому академічна доброчесність важлива:
• забезпечує довіру до результатів навчання;
• передбачає здобуття власних знань і розвиток власних здібностей;
Учням треба наголошувати, що коли вони списують чи дають списати комусь – розвиток неможливий.
• забезпечує чесний вступ до університету, а потім – гарну роботу;
• зараз світ глобалізований: щоби навчатися за кордоном, потрібно дотримуватися принципів академічної доброчесності.
У європейській практиці існують такі найпоширеніші методи та інструменти боротьби і профілактики плагіату
• Методи боротьби з плагіатом у країнах ЄС
• (сильні сторони і можливості, слабкі сторони і загрози)
Країни | Підходи до розуміння природи плагіату та методи його протидії | ||
Плагіат як моральний проступок, з якого слідує відповідне покарання порушників | Плагіат як інституційна прогалина, з якої випливає необхідність розробки чітких правил і політики протидії плагіату | Плагіат як органічна складова освітнього процесу в частині опрацювання літературних джерел, яка реалізується через навчання і дослідження | |
Велика Британія | Сильні сторони і можливості | ||
Заснування Офісу незалежного арбітражу (в Англії та Уельсі), діяльність якого направлена на реагування на несправедливі практики у сфері академічної доброчесності | Використання спеціалізованого програмного забезпечення для виявлення плагіату на основі чітких правил і політики щодо його використання Розробка та імплементація вищими навчальними закладами інституційних політик запобігання і боротьби з плагіатом | Дослідження внутрішніх причин та сучасних освітніх практик у сфері боротьби з плагіатом для вироблення на цій основі відповідних політик, інструкцій, керівництв | |
Слабкі сторони і загрози | |||
Виконання письмових документів у ході навчання студентів іншою особою на замовлення, що часто важко довести, є загрозою для академічних стандартів | Не всі британські університети мають прозорі й справедливі інституційні системи боротьби з плагіатом |
| |
Австрія | Сильні сторони і можливості | ||
| Збір статистичних даних щодо виявлених випадків плагіату Розробка національних вимог до проведення досліджень в частині академічної доброчесності (Австрійське агентство дослідницької доброчесності) Використання спеціалізованого програмного забезпечення для виявлення плагіату | Популяризація культури боротьби з плагіатом, у тому числі через навчання студентів академічному письму | |
Слабкі сторони і загрози | |||
Обмежений діапазон штрафів і санкцій за плагіат Часто несправедливість і суперечливість рішень відносно покарання за академічну нечесність | Обмеженість вільного доступу до статистичних даних щодо виявлених випадків плагіату Фокусування уваги більшою мірою на післядипломній освіті (магістратура, аспірантура) та сфері наукових досліджень Відсутність уніфікованої політики та систем протидії плагіату у ВНЗ в царині академічної поведінки |
| |
Швеція | Сильні сторони і можливості | ||
| Функціонування національної системи збору статистичних даних щодо виявлених випадків академічної нечесності в університетах та оприлюднення на їхній основі щорічних звітів | Наявність в багатьох освітніх програмах шведських університетів на рівні бакалаврату та магістратури навчальної компоненти з академічної доброчесності | |
| Визначений на національному рівень порядок врегулювання порушень у сфері академічної доброчесності, що передбачає створення спеціальних інституційних комісій на місцях, які очолюються віце-канцлером університету |
| |
| Використання спеціалізованого програмного забезпечення для виявлення та уникнення плагіату |
| |
Слабкі сторони та загрози | |||
Діапазон покарань і санкцій, наявних у розпорядженні інституційних комісій з академічної доброчесності, обмежений і не може слугувати ефективним фактором стримування студентів від вчинення академічних проступків | Діяльність інституційних комісій для врегулювання порушень у сфері академічної доброчесності надмірно забюрократизована та процедурно громіздка |
| |
Формально передбачена вимога для викладачів довести свідомий “намір” щодо порушення академічної доброчесності з боку студента, перш ніж той буде покараний, ускладнює процес врегулювання порушень і часто демотивує викладацький склад повідомляти у встановленому порядку про відповідні випадки |
|
| |
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає
• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
ЯК ВИХОВУВАТИ ДОБРОЧЕСНІСТЬ У ДІТЕЙ
1. Вчителі мають демонструвати якості доброчесності на своєму прикладі
2. Залучати батьків до співпраці
3. Не спонукати дітей до недоброчесності
4. Встановлювати єдині вимоги й покарання
5. Системно працювати з темою доброчесності
6. Не наголошувати на оцінках
7. Організовувати проєктну й позакласну діяльність про доброчесність
8. Постійно говорити про це з педагогами й мотивувати їх помічати, якщо дитина списує, не пробачати переписування з ГДЗ
9. Створювати авторські завдання, які унеможливлюють ознайомлення з ними напередодні. Найкраще успіх академічної доброчесності, каже Слушний, працює на прикладі ЗНО
10. Розвивати доброчесність на рівні держави й не ставити завищені вимоги до вчителів.
З матеріалів роботи циклової комісії
соціально- гуманітарних дисциплін за 2023- 2024 н.р.
Наталя ФАДЄЄВА