25 серпня цього року, коли ще пустують навчальні аудиторії та панує спокій
і тиша по коридорах, до коледжу неочікувано завітали гості – поважні
чоловіки, які дуже зацікавлено розглядали стенди, фото, жваво їх обговорювали,
щось пригадували, сміялися і перебували у доброму настрої. Підійшовши ближче та познайомившись, узнаємо,
що вони наші випускники-механіки 1986 року випуску, зустрілись через 37 років і
вирішили завітати у рідні стіни.
Знайомимося ближче: Дулуоглу Дмитро
Михайлович – мешканець м. Рені, довгий час працював головним
інженером-механіком у радгоспі «Придунайський», сьогодні – бізнесмен;
Паскалов Віктор Іванович
– 18 років працював бригадиром
тракторної бригади, більше десяти років – сільський голова с. Лощинівка
Ізмаїльського району. Привів до коледжу на навчання свого сина – Паскалова
Дмитра , який теж отримав спеціальність
техніка – механіка , добре навчався, закінчив коледж з відзнакою;
Широченко Олександр Якович – все життя пов’язав із грузовими перевозками
на флоті. До сьогодні працює старшим механіком всіх груп річкових суден
Українського Дунайського Пароплавства, проживає в м. Ізмаїлі;
Маншилін Аркадій Петрович – працював на
різних посадах, сьогодні є адміністратором магазину «Золота країна», проживає в
с. Саф’яни Ізмаїльського району;
Радєв Іван Олександрович – перетворив хобі юності на професію оператора відео та фото зйомок, проживає в с. Нові Трояни Кілійського району;
Бондаренко Юрій Михайлович – після процесу великої приватизації в Україні виїхав до Германії, довгий час там проживає і працює соціальним працівником.
Після знайомства наша розмова перетворилась на приємні спогади. Дуже тепло і з великою вдячністю випускники пригадали свого класного керівника, тепер уже ветерана праці, творчу людину – Декалова Олександра Дмитровича, викладачів Трачевського Іван Сергійовча, Шамрай Тамару Мефодіївну, Іванюту Анатолія Леонідовича та Іванюту Ганну Анатоліївну та багато інших, лаборантів, працівників гуртожитку №1.
Завітали у кімнату-музей, де перегорнули фотоальбоми, побачили на фото стендах обличчя своїх викладачів, адміністрації, розглянули музейні експонати, зібрані руками студентів, пригадали, як створювали свої макети діючих механічних агрегатів. Завітали і до студентського клубу, пригадуючи свої виступи на його сцені, захист дипломних робіт у актовій залі, сфотографувалися на згадку.
А першого вересня уважно роздивлявся стенди іще один гість, колишній випускник механік, якого 50 років тому вперше на заняття покликав перший дзвінок – Гаджилєєв Віктор Калинович. Після закінчення технікуму працював інженером колгоспу ім. «Татарбунарського повстання». Він з теплотою згадує свого класного керівника Мороз Валентину Іванівну та свою дружну групу.
Так не очікувано і не заплановано для нас відбулась така тепла зустріч через 37 років і такі прекрасні студентські спогади про роки навчання. І нехай цих випускників навчали не ми, але нас, сьогоднішніх викладачів, не покидає гордість за навчальний заклад, за студентів минулих поколінь, які примножують славу навчального закладу і оправдовують сповна ті знання, вміння, досвід, які вкладали в них їх вчителі.
Зустріч провели: Заступник директора з виховної роботи Донцова О.М.
Культорганізатор Недосєкіна Л.Ф.