Стрес та розвиток стресостійкості
В умовах значних політичних, соціальних, економічних і культурних змін неухильно зростає кількість стресогенних і психотравмуючих чинників, які впливають на професійну і життєву діяльність, благополуччя і здоров’я людини.
Професія педагога належить до стресостійких професій і передбачає здатність особистості успішно здійснювати необхідну діяльність у складних умовах, особливо під час воєнного стану. У процесі трудової діяльності педагог систематично піддається психоемоційним впливам. Щоденне контактування з іншими суб’єктами та постійне вирішення різноманітних професійних завдань вимагає від педагога значних емоційних і енергетичних витрат, мобілізації власного фізичного та психологічного ресурсу, витривалості, швидкості реагування у процесі виконання професійних обов’язків, стресостійкості.
25 грудня для педагогічного колективу був проведений тренінг на цю важливу для нас тему. Його провела Оксана Галузинська – психолог, спеціаліст з психосоматики, емоцій, стосунків. Було проведено опитування присутніх для встановлення енергетичного рівня. Психологиня дала визначення таким поняттям як: «страх», «стрес», «депресія», «психологічна резильєнтність особистості в умовах війни»
Поняття «резильєнтність» (синоніми- психологічна пружність, стресостійкість тощо) характеризує «пружність» нашої психіки, що дозволяє легко відновлюватися після взаємодії зі стресорами. Резильєнтність – характеристика психіки людини, що визначає здатність чинити опір стресам та виявляти психічну стійкість, дозволяє попереджати психічне та емоційне вигорання, тривожні та депресивні стани та відновлюватись після труднощів та стресу.
Якщо говорити метафорою, то «Резильєнтність наче парасолька, яка тримає нас більш-менш сухими від дощу, у той час як ми продовжуємо йти вулицею». Оксана Галузинська запропонувала нам виконання вправ для здатністі чинити опір стресам ( дихальні, руховні. «на заземлення»).
Заступник директора з ВР Олена ДОНЦОВА