День знань ми здебільшого звикли сприймати  лише як свято першого дзвоника та початок навчального року. Але насправді ідея цього свята глибша — вона полягає в пошані та прагненні до знань.

Знання — поняття дуже широке. Воно стосується інформації, фактів, навичок і мудрості, набутих у процесі навчання та життєвого досвіду. Здобуття знань включає в себе когнітивні процеси, спілкування та логіку, також це людська здатність розпізнавати й сприймати істину.

Для будь-кого з нас мати знання означає мати успіх. Щоб не відстати від реальності, яка неймовірно швидко змінюється, ми вчимося не тільки в дитинстві та юності, але і протягом всього життя, тим самим розвиваючи свою особистість. Знання потрібні й важливі для всіх сфер людської діяльності — від особистих стосунків до роботи, вони дають можливість впоратися з проблемами й труднощами, краще розуміти себе й інших, легше сприймати нову інформацію та покращувати мислення.

Тож День знань, який традиційно відзначається 1 вересня,  важливий тим, що спонукає насамперед школярів та студентів, а також інших людей будь-якого віку вчитися й здобувати нові знання з наснагою та задоволенням.

Ми  вже звикли, що початок навчання дітей пов’язаний з першим днем осені, але так було не завжди навіть у нашого народу. Погляди на виховання й освіту нащадків у давніх слов’ян визначалися особливим світосприйняттям, заснованим на культі предків та природи. В ті часи необхідно було виховати в дитині якості, необхідні для праці, боротьби з природними стихіями та чужоземними загарбниками.

Першою вихователькою і вчителькою для дітей була мати, а після 7-річного віку хлопчиків і дівчаток окремо навчали родичі відповідно чоловічої та жіночої статі. Дітей залучали до різних видів роботи, ритуалів, обрядів та святкувань, таким чином готуючи їх до дорослого життя.

Пізніше, з прийняттям християнства, в Русі з’явилося більше книг, а власна писемність сприяла появі шкіл. Проте початкову освіту діти здобували здебільшого вдома, а навчання в школах було вже наступним етапом. Першу школу «книжкового вчення» відкрив князь Володимир Великий у Києві 988 року. Багато для освіти зробив і Ярослав Мудрий, зокрема, створив першу бібліотеку при Софійському соборі та відкрив школу в Новгороді. За прикладом Києва й Новгорода почали відкриватися школи і в інших містах Русі.

Якщо перші навчальні заклади створювалися за ініціативою князів, тобто держави, то пізніше освітою стала опікуватися церква, а школи стали відкривати при монастирях. Це було пов’язано з тим, що грамота була необхідна для розповсюдження християнської релігії, а отже навчання грамоті й вірі сприймалося як єдиний процес. Але поряд з догмами християнства учні вивчали граматику, математику, риторику, філософію, іноземні мови, історію та природознавство.

Однак процес розвитку освіти в Русі сповільнився після навали монголо-татар, які спалили Київ, зруйнували багато монастирів, а вчителів вбили або забрали в полон. З часів приєднання українських земель до Речі Посполитої у XVI столітті почалося насаджування католицизму та пригноблення національної освіти. Діти з українських заможних родин мусили вчитися в католицьких освітніх закладах.

В XVI столітті в Україні почали відкриватися братські школи, засновниками яких були братства — національно-релігійні організації. Велика увага в цих школах приділялася гуманітарним дисциплінам, зокрема, іноземним мовам та діалектиці, але вивчалися й інші традиційні предмети й навіть мистецтво хорового співу. Батьки, віддаючи дітей до братської школи, підписували договір, який визначав взаємні обов’язки школи, учня та батьків.

При цьому братські школи були закладами середнього рівня, а першими вищими навчальними закладами в Україні стали Острозька школа-академія та Києво-Могилянська академія. Школа-академія в Острозі, відкрита князем Костянтином Острозьким на власні кошти у 1576 році, вирізнялася високим рівнем викладання, а вчитися там могли діти не тільки знаті, але й селян.

1632 року в результаті об’єднання Київської братської школи та школи Києво-Печерської Лаври було утворено Києво-братську колегію, якою опікувався митрополит Петро Могила. Згодом заклад на його честь назвали Києво-Могилянською академією. Таким чином, в Україні сформувалася система освіти з початкової, середньої та вищої ланок.

У XVIII – XIX століттях українці навчалися переважно в закладах трьох типів: діти незаможних селян та містян — в   початкових парафіяльних школах, де навчали закону Божого, грамоти й арифметики; для нащадків купців і ремісників призначалися повітові училища; а діти дворян та високих чиновників вчилися в гімназіях. Середню освіту, як і право вступу до університету, надавали лише гімназії.

В різних освітніх закладах навчання починали в різний час — в сільській місцевості це зазвичай була пізня осінь або початок зими, коли малолітні батьківські помічники звільнялися від роботи в полі. В містах гімназії могли збирати учнів вже в серпні, але зрештою це залежало від рішення керівництва закладу. Так тривало досить довго й за радянських часів — аж до 1935 року, коли було затверджено обов’язкову для всіх навчальних закладів дату початку навчання — 1 вересня.

Проголосити початок навчального року святковим днем в СРСР вирішили в 1980 році — тоді й з’явився День знань. Чотири роки потому свято назвали всенародним, а крім обов’язкової шкільної лінійки до нього стали приурочувати спеціальні заходи на зразок «уроків миру» чи зустрічей з видатними людьми. Традиційних уроків новий формат свята не передбачав відміну уроків, тож вони починалися цього ж дня. Відтоді минуло багато часу, замість СРСР з’явилися нові незалежні країни, але  День знань залишився святковою подією, завжди важливою для учнів, їхніх батьків та вчителів.

Рекордсменом за тривалістю здобуття шкільної освіти є Ірландія — там діти навчаються в школі 15 років. В багатьох країнах, серед яких Норвегія, Угорщина, Великобританія, Швейцарія та Словенія, шкільне навчання триває 13 років.

У  Великобританії, Ірландії та Люксембурзі  малюки вперше йдуть до школи у віці 4 років. Аналогічна традиція існує також в Індії. Проте в більшості країн світу шкільний вік для дітей розпочинається з 5 – 7 років. 

В Україні, традиційно, новий навчальний рік розпочинається 1 вересня. Тому і в Ізмаїльському агротехнічному фаховому коледжі  процес навчання розпочався в перший день осені зі «Свята юності та знань». Велика кількість першачків, їх батьків вишикувалась на своїх місцях з квітами та гарним настроєм.

 

Усі присутні оплесками зустріли привітання в.о. директора Христини Карагяур. Прикрасою свята були зворушливі виступи почесних гостей, колишніх випускників коледжу: Вербицького Я.А. – 1959 року випуску, директора технікуму 1986 – 2001 років, Чеботаєва В.І. – колишнього завідуючого відділенням механізації, директора з 2002 – 2007 років. Естафету виступів прийняла випускниця 2019 року Хаджикова Лілія – зараз головний спеціаліст-бухгалтер відділу фінансів Ізмаїльської районної військової державної адміністрації.

З побажаннями зберегти традиції коледжу, настановами виступила голова студентської ради коледжу Стоматова Лілія, студентка ІІ курсу бухгалтерів. Побажала студентам бути згуртованими, дружними, ненаситними до знань.

Неочікуваним для першокурсників було вручення символічних подарунків, короваю від студентів старших курсів. Герой українських казок Крутивус-Вернивода весело та невимушено привітав усіх присутніх зі святом, окропив святою бессарабською водою на добробут, міцне здоров’я та гарне навчання.

Наприкінці свята першокурсникам коледжу була подарована дивовижна можливість – увійти до коледжу під райдугою – Дугою Раю, адже це Надія, Дороговказ та ворота Щастя.

 

Після свята усі студентські групи вирушили до своїх аудиторій на першу класну годину у коледжі.

Ще раз звертаємося до першокурсників: першого вересня ви стали повноправними членами великої студентської родини агротехнічного фахового  коледжу! Ця незабутня подія відкриває в вашому житті абсолютно нову сторінку, яка буде наповнена знаннями та цікавими ідеями, надіями та звершеннями. Сміливо поринайте у світ здобуття необхідних знань та вміннь для здійснення ваших мрій!

 

Культорганізатор Людмила Недосєкіна

Завідувачка бібліотеки  Марія Дмитрієва

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *