Бібліотека інформує: «Світло знань і промінь відкриттів» – до Всесвітнього дня науки та 180-річчя В.К. Рентгена
«Наука – найкращий спосіб задовольнити
цікавість і зробити це корисним для людства»
Енріко Фермі
Щороку 10 листопада світ відзначає Всесвітній день науки заради миру та розвитку. Це свято нагадує нам: кожен науковий прорив — це не лише формули і лабораторії, а й крок до гармонійнішого, безпечнішого, гуманнішого світу. Адже саме завдяки науці людство навчається не лише пізнавати Всесвіт, а й розуміти себе.
Цьогоріч ця дата набуває особливого звучання — 2025 року виповнюється 180 років від дня народження Вільгельма Конрада Рентгена (1845 – 1923), видатного німецького фізика, відкривача Х-променів (рентгенівського випромінювання), без якого важко уявити сучасну медицину.
Історія відкриття Рентгена нагадує казку про диво, народжене випадковістю. У листопаді 1895 року, працюючи з катодними променями, учений помітив, що поряд із лампою світиться екран, вкритий спеціальною речовиною. Навіть коли лампу накрив чорним папером, світіння не зникло. Так Рентген відкрив невидимі промені, здатні проникати крізь предмети.
Коли він уперше побачив на фотопластинці зображення кісток руки своєї дружини, то вигукнув: «Я бачу свої думки!» — адже вперше в історії людство зазирнуло всередину живого тіла, не розрізаючи його.
За своє відкриття Рентген став першим лауреатом Нобелівської премії з фізики (1901). Проте він не запатентував своє відкриття й не отримав з нього прибутку — усі результати віддав людству безкоштовно. Його вчинок і досі є прикладом наукової етики та безкорисливості.
Історія науки знає багато вчених, які, як і Рентген, відкривали нові горизонти, не думаючи про славу.
Марія Складовська-Кюрі першою у світі отримала дві Нобелівські премії — з фізики й хімії — за відкриття радію та полонію, але казала: «У житті немає нічого, чого треба боятися, є лише те, що треба зрозуміти».
Альберт Ейнштейн створив теорію відносності, а в перервах між науковими працями грав на скрипці, бо вважав музику «другим способом мислення».
Ісаак Ньютон, відкривши закон всесвітнього тяжіння, працював у повній ізоляції під час епідемії чуми — так само, як сучасні науковці роблять відкриття у складні часи.
Сьогодні наука не лише у лабораторіях. Вона — у наших смартфонах, у вакцинації, у супутникових знімках, у системах очищення води. Кожен винахід — це результат праці, віри, терпіння й натхнення тих, хто не боявся запитати: «А що, як?»
Наука — це вічний пошук. І, можливо, саме тому вона така людяна: бо навчає нас не зупинятися, шукати істину, бачити невидиме — так само, як колись це зробив Вільгельм Конрад Рентген.
Цікаві факти про вчених і науку
v Перший знімок у світі — це рентгенівська фотографія руки дружини Рентгена з обручкою.
v Марія Кюрі мала власноруч зібрану лабораторію в сараї, де відкрила два нових хімічних елементи.
v За своє життя Нікола Тесла отримав понад 300 патентів на винаходи, більшість з яких випередили свій час.
v Наймолодший доктор наук у світі — 11-річний американець Майкл Карні, який захистив дисертацію ще до підліткового віку.
Тож, відзначаючи Всесвітній день науки, згадаймо:
наука — не лише формули й досліди,
а насамперед — сміливість мислити і віра в те, що невидиме можна зробити видимим.
В читальній залі бібліотеки до Всесвітнього дня науки підготовлена тематична полиця, де представлені нові надходження навчальної та періодичної літератури. Запрошуємо ознайомитися.
Завідувачка бібліотеки Марія ДМИТРІЄВА