Людина – легенда коледжу
Є люди, які стають прикладом того, як треба жити, до чого прагнути, як долати труднощі і зберегти в собі доброту, людяність та життєлюбство, не дивлячись ні на які злами та перепетії долі. Таким зразком для мене та студентів-випускників коледжу минулих років є Раїса Федорівна Шадріна– заслужена артистка Казахської республіки, ветеран війни та праці.
Дитинство майбутньої артистки припало на голодні роки громадянської
війни, молодість – на страшні буремні другої світової. Звідси, мабуть, і сталевість характеру, сміливість в діях і сила духу її особи.
Сотні концертів в неможливих умовах для солдатів на фронтах, в госпіталях, тилу дарували захисникам Вітчизни надію та віру в перемогу.
Потім були концерти на польових станах цілинних земель, в різних куточках післявоєнних будівництв. Віддана праця Раїси Федорівни відзначена державними нагородами.
Але головним її ділом був театр, служіння храму мистецтв. Виконавши велику кількість різних ролей – трагічних та комічних, характерних та драматичних, головних та епізодичних, здобувши визнання глядачів, вона вийшла на заслужений відпочинок та переїхала в Ізмаїл.
У цьому місті розкрилося інше обдарування артистки – режисура. Вона ставила вистави в міському будинку культури імені Т.Г. Шевченка, народному театрі “Софокл”, музеях Придунав’я і в більш як десяти на сцені студентського клубу ІАТФК. А ще до кожного свята готувались музичні композиції, агітбригади, КВК! Уроки акторської майстерності залюбки сприймали її вихованці – Вікторія Кржанівська, Валентин Тимохін, Андрій Сікорський, Віталій Богомолов, Олег Терзі, Роман Соколов, Олександр Гончаров та багато-багато інших учнів. І не ховали захвату, коли вона на восьмому десятку показувала своїм юним артистам, як треба грати комічних персонажів. Оплески лунали просто під час репетиції!
Творча діяльність заслуженої артистки нараховує 60 років, з них більш як 20 років віддано театральному колективу коледжу (в минулому ІТМЕСГ)
Третього травня 20-та річниця пам’яті Раїси Федорівни.
Студенти гуртожитку №2: Шатайло Артем (11гр.), Гусляков Олексій (31гр.), Карайван Діана (15гр.), Чумаченко Марія (11гр.), Дурадажи Олег(24гр.), відвідали її могилу, прибрали територію навколо неї, поклали квіти. Нажаль, своїх дітей в неї не було, а її єдина дитина померла у роки війни. Сумно було споглядати на скромний пам’ятник, що похилився, заслуженій людині. Хлопці, як могли, трохи поправили його. Потрібен би новий…. Але зараз війна, яка зруйнувала всі плани. Але ніхто і ніщо не зможе загасити вогонь пам’яті про світлу людину, талановитого режисера, наставника і патріота.
Вихователь гуртожитку №2
Наталія МИХАЙЛІНА