Хай квітують мрії неодмінно!
Впевнено і стрімко, мов проспект.
Гомінке студентство України –
Це бадьорий дух і інтелект!
Володимир Даник
Прожити студентське життя – це заповітна мрія, що не залишає кожного школяра, та світить перед ним маяком. Студентське життя – це час відкритих перспектив, можливість жити мріями про прекрасне майбутнє, віра у виконання усіх бажань і надія на відкритість усіх дверей.
Слово “студент” походить від лат. studens – «той, що намагається; той, що наполегливо працює» і пов’язане з дієсловом tundo («б’ю, стукаю, штовхаю»).
Студентство має глибоке коріння в історії нашої держави.
Українська освіта і наука беруть свій початок з Х-ХІІ ст., часів Київської Русі, коли почали з’являтися перші школи. У XVI-XVIII століттях українська культура і освіта розвивались в умовах протистояння імперій: Російської, Речі Посполитої, пізніше – Австро-Угорської, суперництва католицької і православної церков. Але таке протистояння позитивно вплинуло на розвиток освіти: відкривалися нові школи та колегіуми. Унікальним досягненням того часу є велика кількість грамотних людей, а також доступність шкільної освіти для різних соціальних груп.
Першим освітянської центром стала в 1576 році Острозька школа з правами академії, яка мала власну друкарню і була побудована за принципом вищих навчальних закладів Європи того часу.
Впливовим центром науки XVII ст. стала Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад у Східній Європі. У ті роки навіть знаменитий російський учений Михайло Ломоносов, з ініціативи якого було засновано Московський університет в 1755 році, приїхав здобувати освіту в Києво-Могилянську академію. Більшість відомих українських вчених, філософів, архітекторів, музикантів, політиків здобули освіту в тутешніх вузах і придбали світову славу. Серед них – філософ Григорій Сковорода, архітектор Іван Григорович-Барський, богослов, письменник і державний діяч Феофан Прокопович, військовий і політичний діяч, гетьман Іван Скоропадський та багато інших.
У 1661 році король Речі Посполитої Ян ІІ Казимир підписав диплом, яким надавав Львівському єзуїтському колегіумі «гідність академії і титул університету».
В ХІХ ст. російський уряд на вимогу громадськості дозволив відкрити університети в Харкові (1804), Києві (1834) та Одесі (1865). У 1875 році указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа засновано Чернівецький університет.
Ці вищі навчальні заклади швидко здобули славу потужних науково-освітянських центрів, яку зберігають і понині. З ними пов’язано багато імен, відомих усьому світу. У Київському університеті навчалися економіст Іван Вернадський і письменник Михайло Булгаков, в Одеському – медик Олександр Богомолець і хімік Лев Писаржевський, у Харківському – Нобелівський лауреат у галузі біології Ілля Мечников, а також працював Нобелівський лауреат, фізик Лев Ландау. Цілу плеяду вчених зростив також Київський політехнічний інститут. Серед них – відомий у всьому світі авіаконструктор, вчений і винахідник Ігор Сікорський, який в 1923 році в США заснував авіаційну фірму «Sikorsky Aero Engineering Corporation», ставши її президентом. У КПІ також навчався і Сергій Корольов – конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів.
Наш коледж теж має славне минуле та впевнено прямує у майбутнє. Вже близько 70 років Ізмаїльський агротехнічний фаховий коледж є домівкою для великої та дружньої родини викладачів, студентів, співробітників та випускників. Наші студенти завжди були, є і будуть висококваліфікованими спеціалістами в агропромисловому комплексі.
Цікава інформація
«Поклади свої знання ближче до серця свого і подалі від очей екзаменаторів твоїх» – ця міжнародна мудрість, стосується шпаргалок. Слово « шпаргалка» в перекладі з польської означає «непотрібні папірці», з’явилися разом зі студентами. Викладачі по-різному ставляться до шпаргалок, але на Кубі, студент, захоплений з шпаргалкою « на місці злочину» на іспиті, підлягає негайному відрахуванню з навчального закладу.
Лише в студентські роки людина починає проживати вже цілком доросле життя, ще не заповнене звичайними проблемами звичайного дорослого будня.
Студентське життя – барвисте та різноманітне, головне не сидіти, склавши руки, а прагнути до знань.
Вітаємо всіх студентів — колишніх, теперішніх і майбутніх з Днем студента! Бажаємо удачі, енергії, натхнення, яскравих вражень, легких іспитів, цікавих подій. Нехай студентські роки минуть легко, безтурботно та залишать приємні спогади на все життя! Хай вірні знання і невтомний ентузіазм приведуть до високих вершин у житті!
Зав. бібліотекою Дмитрієва М.О.