Поезія – високий стяг душі
Поезія: що це? Гра слів і думок,
Що виклав поет на папері.
А, може до Вічності ще один крок,
Чи, навіть, до Істини двері?
Що таке поезія? Це стихія, в якій ми можемо висловлювати наші думки, не боячись осуду чи непорозуміння. Коли людину відвідує муза то її вже не втримати – енергія і рядки б’ють зсередини, вириваються із серця і просяться на папір. Відродження, розквіт усього живого відбувається навесні, все оживає, потік весни пробуджує все навколо, так і поезія пробуджує людину, поезія — це життя, а воно розквітає, ранньою весною, оживає ясним весняним вогнем .
Саме 21 березня (в день весняного рівнодення), рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО, був призначений Всесвітній день поезії. Це свято відзначається з 1999 року.
«Поезія, – говориться в рішенні ЮНЕСКО, – може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію живого поетичного слова”.
Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави-члени, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона грає в діалозі між культурами.
Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей.
Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….
Вона може осягнути весь Всесвіт, перейти будь-які кордони, перепливти океани, заглянути до найглибших схованок людської душі. Вона – чиста і світла. Навіть коли огорнута печаллю, омита сльозою чи позначена іронією.
Такими були і залишаються вірші геніальних українських поетів: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Василя Стуса, Олександра Олеся. Їх голоси здатні подолати тишу небуття і знайти відлуння в словах поетів-сучасників. Варто цінувати закладені в поетичні рядки послання – переживання та мрії сотень поколінь, котрі й зараз озиваються у наших душах.
Всесвітній день поезії відзначається і в Україні, він уперше з’явився 2004 року.
Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя, а Ліна Костенко висловлюється так :
Усі погляди й думки майстрів слова література бережно плекає, адже кожен поет – це інша таємниця, його історія унікальна.
«Поезія — це не «найкращі слова в найкращому порядку», це вища форма існування мови», – казав Йосип Бродський.
Поезія лікує, надихає, розчулює, смішить. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить.
У нас в коледжі, теж є свої поети. Вони є і серед викладачів, і серед студентів.
В березні виконується 52 роки з того дня , як викладач Ганна Анатоліївна Іванюта прийшла на роботу у наш коледж і всі ці роки вона пише вірші.
Свої рядки вона присвячує колегам-викладачам, своїм студентам, є у неї і вірші-роздуми:
Гадають люди, що таке кохання
Побачення, обійми і зітхання ?
Доведено, не всі вміють кохати ,
А для кохання треба душу мати.
Душа широка,щоб добро творити,
Тепла бажають твоя жінка й діти.
Щасливі будуть і життю радіти…
Є
у нас ще одна багатогранна людина – це викладач Іван Пилипович Войку. Він теж
пише вірші й присвячує їх в основному жінкам, але в своєму
привітанні жіночої статі
коледжу з 8 Березня він звертається до чоловіків:
…Мы такие занятые люди
Есть работа, а потом любовь…
Но 8 марта ! Все же будит
В нас мужскую рыцарскую кровь.
Мы тогда штурмуем магазины,
Отдаем получку за цветы!..
Граждане, приятели ,мужчины
Где же мы были- он,и я, и ты
Целый год? И почему же в будни
Нам все это как то не с руки?
Их не будет- значит нас не будет.
Помните об этом мужики!..
Дуже
обдарована людина зараз вчиться у нас в коледжі. Це студент гр. ІУ- А ел. Антон
Грєвцев. Він з малечку пишє вірші ,його поезію відрізняє оригінальність
рими.Присвячені вони своій матусі,
викладачам, студентам і рідному селу Старій Некрасівці.Є в нього і різнопланові вірші – роздуми.
…Кожна наша п’ятиднівка
Своєю мовою заявляє
Тепер студента домівка
Зі здобутками чекає.
І в третьому робочому місяці
По календарю нашого навчання
Вже дерева листями діляться ,
Помітивши наші старання…
Ми вітаємо наших поетів зі святом й бажаємо подальшого творчого натхнення.
Немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою. Тим більше вона вабить читачів. Навіть той, хто кричить: «Не люблю віршів всіляких поетів!», мабуть, просто не читав шедеврів. Інакше обов’язково знайшов би собі поетів до душі. Тому ми повинні навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.
В читальній залі підготовлена тематична – полиця « Поезія – дотик до душі».
На ній представлені збірки віршів класиків і сучасників української поезії та поетів нашого міста. Бажаючих запрошуємо ознайомитися.
Завідуюча бібліотекою Кінєва М. Г.