22 квітня 2024 року для груп 23 та 24 проводилася екологічна година на тему: «Живе обличчя рідної Землі». До наших здобувачів освіти з цією важливою темою завітали працівники Ізмаїльської бібліотечної системи для дорослих бібліотека-філії 3. Провела бібліотекар Хаджиогло Інна Олександрівна. За технічне оснащення відповідала бібліотекар Узун Марія Сергіївна. Вони обидві є батьками наших студентів: Хаджиогло Андрія (гр 23), Узун Євгенії (гр 15). Школу мистецтв ім. С .О. Малаховського представив Зразковий дитячий музичний театр-мініатюр “Чародії” (худ. керівник Бікбулатова Маргарита Григорівна). Учасниками заходу були їхні юні артистки: Дімоглова Анастасія, Карпач Тетяна, Коваль Дар’я.
ПОСИЛАННЯ НА ВІДЕО
Нашим студентам донесли важливу інформацію стосовно захисту екології та довкілля.
Сучасне суспільство засноване на споживанні – купуй, купуй, купуй, використовуй все більше і більше ресурсів, не відмовляй собі ні в чому, усе це розвиває економіку. А що залишається для природи?
В останні декілька десятиліть людство почало усвідомлювати величезну кількість проблем, пов’язаних з нашим впливом на навколишнє середовище:
• забруднення повітря пилом та іншими частинками;
• забруднення води та ґрунтів пестицидами;
• радіоактивні відходи;
• парниковий ефект;
• озонові діри;
• вирубка лісів;
• нераціональне використання природних ресурсів;
• нестача прісної води
Екологія і довкілля – це терміни, що є символами ХХІ століття.
У багатьох країнах вже давно створені і діють міжнародні й національні фонди, щодо охорони природи, як, наприклад, організація «Ґрінпіс», активісти якої беруть значну участь в акціях, спрямованих на захист природи. Одна з найбільш відомих природоохоронних організацій – Всесвітній Фонд дикої природи (WWF), який підтримує проекти з охорони природи в усіх куточках планети.
Основні екологічні проблеми людства існують також і в Україні: забруднення води та ґрунтів пестицидами; парниковий ефект; накопичення відходів життєдіяльності людини.
На території України протікає 63 119 річок і потічків загальною довжиною понад 206 тис. км. Найбільші з них в Україні: Дніпро, Дунай, Сіверський Донець та Південний Буг. Наше місто Ізмаїл розташоване на берегах унікальної річки – Дунаю, у північно-східній частині якої розташований Дунайський біосферний заповідник.
Проблема забруднення річкових вод у нашій країні давно придбала загальнонаціонального масштабу.
• Стічні води. Забруднення водойм стічними водами з різними шкідливими домішками (кислоти, мінеральні солі, нафта й нафтопродукти, миючі засоби, пестициди тощо) складу.
• Фермерські господарства. Забруднення великою кількістю хімічних добрив, отрутохімікатів, гербіцидів, органічних відходів, які вимиваються і потрапляють в поверхневі і підземні води
• Промислові відходи. До основних забруднювачів води належать хімічні, нафтопереробні й целюлозно-паперові комбінати, комунально-побутові стоки. Ртуть, мідь, фтор, радіоактивні частки, залізо – «подарунки» річкам від промислових підприємств. Серед забруднювачів води особливе місце посідають синтетичні миючі засоби, які є надзвичайно стійкі, зберігаються у воді роками.
• Витоки нафти. Особливої шкоди водоймам завдають нафта й нафтопродукти, які утворюють на поверхні води плівку, що перешкоджає газообмінові між водою та атмосферою й знижує вмісту воді кисню. Згустки мазуту, осідають на дно, вбивають донні мікроорганізми, які беруть участь у процесі самоочищення води.
• Тверді відходи. Забруднення води відбувається внаслідок накопичення в ній нерозчинних домішок – пластикових пляшок, пакетів, гравію, піску, глини, мулу, який змивається з дощовими водами з розораних ділянок (полів).
• Атмосферне забруднення. Наявність у повітрі золи, попелу, сажі та різних газів, які з опадами потрапляють до річки. Оксиди азоту і сірки, з’єднуючись з киснем і вологою стають причиною кислотних дощів, які забруднюють природне середовище.
Виникнення парникового ефекту відбувається через наступні екологічні причини:
• Застосування гарячих корисних копалин, таких як вугілля, нафта, природний газ у промисловості, при їх спалюванні в атмосферу потрапляє велика кількість вуглекислого газу та інших шкідливих хімічних речовин.
• Транспорт – велика кількість автомобілів, як легкових, так і вантажних, виділяють вихлопні гази, що також сприяє парниковому ефекту.
• Вирубка лісів, адже відомо, що дерева поглинають вуглекислий газ, і з кожним знищеним деревом, кількість цього самого вуглекислого газу тільки зростає.
НАКОПИЧЕННЯ ВІДХОДІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
Проблема відходів – це проблема насамперед великих міст, і чим більше місто, тим ця проблема гостріша. Загальний обсяг твердих відходів в Україні становить 10-11 млн т на рік. Звалищами зайнято 2600 га земель. Вважається, що в середньому їх у містах утворюється приблизно 1 тонна на одну людину за рік.
Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська трагедія. Пройшло тридцять вісім років з того часу, як вибухнув реактор на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС. Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної електростанції сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані. На квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади насичені радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.
Згідно з офіційними даними, внаслідок аварії на ЧАЕС постраждало 3 млн 259 тис. 761 громадянин України.
Що відбувається сьогодні в атомній енергетиці України під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну?
На Чорнобильській АЕС російські окупанти перебували 36 днів. Запорізька атомна електростанція залишається окупованою з 4-го березня 2022-го й донині.
Вперше в історії незалежної України в листопаді 2022 року на українських АЕС спрацював аварійний захист, всі енергоблоки автоматично відключилися. Це сталося через спричинене ракетними обстрілами зниження частоти у вітчизняній енергосистемі.
Потрапляння снаряда в реактор, сховище відходів або систему охолодження на території Запорізької або Чорнобильської АЕС можуть призвести до ядерної катастрофи, що перевищує масштаби не тільки аварію на Фукусімі, а й у Чорнобилі 1986 року.
Зараз навіть неможливо повністю оцінити вплив війни на довкілля через брак точної інформації. Проте точно зрозуміло: чим довше триває війна, тим більше шкоди вона завдасть довкіллю, і тим більше наслідків ми матимемо в майбутньому.
Коли російські ракети влучають в об’єкти нафтової інфраструктури, це
найбільша шкода для атмосфери та грунту. Під час вибуху ракети в навколишнє середовище потрапляють залізо, мідь та сірка. Після змішування з водою сірка утворює сірчану кислоту й стікає у грунтовні води. Це спричиняє опіки та отруєння живих організмів і рослин.
Що буде після війни?
Після війни ми будемо пожинати плоди бойових дій — руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття, зростання кількості шкідників у лісах. Відбудова країни потребуватиме значної кількості природних ресурсів. Якщо економічну структуру можна відновити за наявності достатньої бази грошових і трудових ресурсів, то пошкоджене природне середовище ще довго зберігатиме відлуння військових дій.
Студенти прийняли участь у екологічному квесті «Екологічний бумеранг». До екологічного вечора підготували тематичну виставку «Чи пробачить нам планета?»
На останок заходу був кліп, що закликає всіх нас замислитися над словами відомого французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері « Всі ми пасажири одного корабля на ім’я Земля, значить, пересісти з нього просто нікуди. Якщо у людства бракуватиме сил, засобів і розуму, щоб порозумітися з природою, то на вимерлій, покритій пилом Землі варто було б, встановити надгробок з таким скорботним написом: Кожен хотів кращого. Тільки для себе…»
Заступник директора з ВР Олена ДОНЦОВА
Соціальний педагог Галина НІКОЛАЄВА