«Покрова – історичне серце України»

Улюблена Богом перлина

Для всіх українців одна

Козацька моя Україна

Хлібів золотих сторона

Негодами лютими бита

Віками ти йшла до мети

Тобі в небі зорею світити

І волю і долю знайти

Розселив Господь людей по всьому світу і кожному народові дав землю. Богом дана земля є святою і рідною, тому її захист – це найперший обов’язок народів.

Для українців такою землею є Україна. Вона полита потом і кров’ю сотень поколінь, їхніх працелюбних і героїчних предків. Шануймо героїчну історію нашого великого народу.

14 жовтня кожного року увесь християнський світ з глибокою любов’ю, вдячністю і надією славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа.

Наша тема приурочена святу Покрови Пресвятої Богородиці та Дню захисника України.

Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.

Найбільшим для нас є свято Покрови, із ним пов’язано чимало народних повір’їв, прикмет, прислів’їв.

За народним календарем у жовтні закінчувалась осінь, і тому він був перехідним від осені до зими. “Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем”.

Початком зими в українському селі вважалось свято Покрови, яке відзначається на честь події, що відбулася цього дня у Візантії в X столітті.

Історія свята Покрова.

Уявіть, Царгород, столицю Візантії оточили араби.

1 жовтня 910 року у святому місті Константинополі, у Влахернському храмі, де зберігалася риза Пресвятої Богородиці, її пояс і головний покрив, юродивий Андрій і його учень Єпіфаній під час всеношної побачили Пресвяту Богородицю.

Був недільний день, і храм був переповнений тими, що моляться. Святий Андрій підняв очі до неба і побачив, як йде по повітрю сама Цариця Небесна, оточена святими. Святий Хреститель Господній Іоанн і святий апостол Іоанн Богослов супроводжували Пресвяту Діву. Потім вона схилила коліна і почала зі слізьми молитися за всіх християн. Вона просила у Господа захистити свій народ від усіх ворогів, видимих і невидимих.

Закінчивши свою молитву, Вона зняла з голови покров і простягнула його над усіма людьми, що молилися.  Мати Божа сяяла небесною славою, а покров її сяяв яскравіше сонця. Тим самим  Богородиця дала зрозуміти, що постійно молиться за людей і ніколи не залишить свій народ. Святий Андрій довго стояв і спостерігав за дивним баченням, потім запитав свого учня: «Чи бачиш, брате, Царицю, що молиться про весь світ?» Єпіфаній відповів: «Бачу, святий отче, і жахаюся».

Андрій і Єпіфаній довго дивилися на Пресвяту Богородицю і на покров, блискучий яскравіше сонячного дня. А коли відійшли, Богородиці покров став невидимим, але навіть взявши його з собою, Вона залишила благодать, що була там.

– Свято Покрови Пресвятої Богородиці засноване на Русі князем Андрієм Боголюбським у 1164 році. Встановлене воно на честь Божої Матері, яка зняла зі своєї голови хустку – покрову і розкинула її над людьми, що знаходились у церкві, одночасно молячись за їх спасіння і врятування від біди. Ось ця її довга біла покрова (омофор) і стала своєрідним оберегом України, символом її споконвічного прагнення до встановлення злагоди і миру між своїми і чужими землями.

Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. Багато церков маємо побудованих на честь свята Покрови.

  Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву  – Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні відзначається ще й як День українського козацтва.

А чи знаєте ви,  що Богородиця – швачка? Вона шиє ризи, зашиває рани, зупиняючи кров. Тому вишивку можна розглядати як схему закодованих знаків. Вона стає захистом, Богородичним покровом.

– Цим і пояснюється повір’я, що рушник, сорочка, хусточка, вишиті руками матері, дружини чи коханої, оберігають людину в дорозі від усіляких негараздів.

– Звідси й звичай убирати вишитими рушниками ікони, портрети рідних. Ця традиція й досі живе в українських селах.

– Чим гармонійніше й чим витонченіше поєднуються узори у вишивці, тим щасливішою, кажуть, буде доля людини.

Прадавнім захисником українців були такі обереги : вишивана сорочка, плахта, тканий пояс, рушник, лижник, килим, доріжка, писанка та різні орнаменти на глиняному посуді.

– Для того, щоб усі члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над іконою Богородиці, і розвішувала його над вхідними дверима.

14 жовтня наша країна буде також відмічати і День Захисника Вітчизни. 

– День захисника Вітчизни – мужності й геройства свято.

– Це свято, згідно указу Президента України, буде щорічно відзначатися 14 жовтня. Воно є всенародним святом, бо захисниками Вітчизни є учасники національно-визвольних рухів ХХ століття, учасники Революції гідності, добровольці і військові, волонтери, діти і дорослі.

– Збройні сили України своїми славними традиціями зобов’язані козацтву. Багато століть лунають над нашою землею пісні, які уславлюють козаків. Тож хай живе і донині слава козацька, слава України.

День Захисника Вітчизни – це свято мужнього воїна і визволителя, прекрасного сім’янина і продовжувача роду, порадника і друга. Скільки чоловічих життів забрала у нас Друга світова війна!  

– Скільки мужніх, сміливих воїнів і зараз захищають нашу рідну країну.

Сьогодні козак –  не той, хто одягнений у вишиванку й  шаровари. Козак – це передовсім воїн за духом, і воюватиме він тільки за честь і свободу.

ШЛЯХЕТНІСТЬ, МУДРІСТЬ, ВІДВАГА – три основні прикмети козака: шляхетного не підкупиш, мудрого не обдуриш, мужнього не залякаєш!

У глибині душі кожного українця живе козак: воїн, який нічого не боїться і за рідну землю без роздумів віддасть своє життя. Отже всіх ще раз вітаю зі святом, і бажаю міцного козацького здоров’я, незламної волі до перемоги та патріотичного духу, який допоможе долати будь-які перешкоди!