«Світова велич Кобзаря»

 

Провіснику волі,

Великий титане!

Справдились думи твої.

Приймай  данину

Любові і шани

Од вольних народів

Нової сім’ї.

 

Щорічно 9 та 10 березня, відповідно до дня народження і смерті, увесь світ, а особливо Україна, вшановує пам’ять Тараса Григоровича Шевченка – класика української літератури. У 2022 році  виповнюється 208 років з дня народження  геніального письменника.

Тарас Шевченко став одним з головних символів не тільки української літератури, а й української національної ідеї, а його творчість здобула любов і повагу багатьох поколінь.

На честь Шевченківських днів Міністерство закордонних справ України оголосило про знаковий рекорд: виявляється, Кобзар є культурним діячем, якому встановлено найбільшу кількість пам’яток у світі.

МЗС нарахувало 1167 пам’ятників Тарасу Шевченку у світі, з них 99 – у 44 країнах світу та 1068 – на території України.

Найнезвичайніші пам’ятники Шевченка в Україні

 

Більшість з нас звикли бачити Тараса Шевченка в образі суворого задумливого старого, якого обтяжують думи про долю українського народу. І більшість скульпторів зображували Кобзаря саме в такому вигляді.Але є в Україні пам’ятники, на яких Тарас Шевченко – молодий, натхненний поет. Один з таких монументів розташований в м. Ірпені Київської області.

 

 

 

Найвідомішим пам’ятником Тарасу Шевченку, безумовно, є і найбільший в Україні – встановлений на Тарасовій горі в Каневі. Тут, на високому дніпровському кручі, згідно з його заповітом, і похований видатний поет-пророк Тарас Шевченко. Спочатку на місці поховання місцевими жителями був насипаний курган і встановлений хрест, і лише в 1939 встановлено пам’ятник, який можна бачити сьогодні. Його автором є скульптор Матвій Манізер.

 

 

 

Одним із найкращих зразків монументальної Шевченкіани у світі та найкращим пам’ятником Шевченку в Україні вважається монумент, встановлений у Харкові у 1935 році. Він є одним із символів міста та одночасно – яскравим зразком скульптури соцреалізму. Автори пам’ятника – той самий скульптор Матвій Манізер та архітектор Йосип Лангбард.

 

 

Цікаві пам’ятки Шевченка в інших країнах

 

Мало хто знає, що перший у світі пам’ятник Шевченку був встановлений не в Україні, а в Казахстані – там поет перебував у військовому засланні, в укріпленні Новопетровське на півострові Мангишлак, із забороною малювати і писати. У 1881 році до 20-річчя з дня смерті Шевченка в казахстанському місті Форт-Шевченко було встановлено його бюст на круглому п’єдесталі. У 1920 році пам’ятник був знищений, а в 1927-му його відновили.

Серед зарубіжних пам’яток найцікавішими та незвичайними є аргентинський (Буенос-Айрес, 1971) та італійський (Рим, 1973).

На першому – молодий Шевченко, у його постаті – напруження та пристрасне звернення до людей, поряд – скульптурна група “Гайдамаки”, що є своєрідною ілюстрацією до образу поета. Це художнє рішення особливо вдале для пам’ятника, що знаходиться в іншому етнічному середовищі: супутні персонажі містять додаткову інформацію для глядачів, які мають обмежені знання про Україну, Шевченка, його твори.

 

 

Автор другого пам’ятника Уго Мацей одягнув Тараса Григоровича в римську тогу, зобразив його трибуном-оратором, який, піднявши руку, звертається до присутніх із полум’яним словом. Таке “перевдягання” – образна констатація того, що Шевченко та його твори належать не лише Україні, а й усьому людству.

З ім’ям Тараса Шевченка пов’язані надії людей різних національностей, а в першу чергу, – українців, за своє соціальне і національне визволення. Воно, мов дзвін у часи лихоліть, било на сполох, пробуджувало народну свідомість. Своїм життям Шевченко подав приклад щирої любові до свого народу, своєї країни!

 

 

 

Україно! Україно!

Серце моє, ненько!

Як згадаю твою долю,

Заплаче серденько!

Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься в пам’яті нащадків, бо він став символом боротьби за свободу та незалежність не одного покоління українців. І сьогодні, у XXI столітті, коли нашу країну вчергове намагаються знищити, слова Шевченка додають усім нам сил для протистояння.

 

Свою Україну любіть. Любіть її… во время люте,

В остатню, тяжкую минуту

За неї господа моліть.

 

 

 

Бібліотека коледжу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *