Учителю! Вклонюсь доземно
Перед великим іменем твоїм
Вже проростають ті маленькі зерна
Під поглядом , як сонце золотим.
У прекрасну пору року приходить до нас освітянське свято. Це час, коли шелестить золотим листям осінь і приносить нам свої щедрі дари.
Сонце стає лагідним і бажаним, небо – синім і глибоким. Усі фарби стають насиченими і теплими. Це підкреслює важливість та велике значення професії педагога.
Ідея святкувати День учителя задля вшанування працівників освіти з’явилася в багатьох країнах у XIX століття — переважно заходи присвячувалися видатним місцевим педагогам або визначним історичним подіям галузі. Наприклад, День вчителя в Аргентині (11 вересня) заснований у пам’ять видатного педагога-активіста, президента країни Домінго Фаустіно Сарм’єнто, а в Індії (5 вересня) — на честь філософа, громадського діяча і також президента країни Сарвепаллі Радхакришнана.
У республіках СРСР свято вчителів почали відзначати з 1965 року. Офіційно День учителя був закріплений 1980 року Постановою Президії Верховної Ради СРСР «Про святкові та пам’ятні дати». Відзначався у першу неділю жовтня.
У незалежній Україні «на підтримку ініціативи працівників освіти» День вчителів установлено відзначати щорічно у першу неділю жовтня (Указ Президента України № 513/94 «Про День працівників освіти» від 11 вересня 1994 року).
1966 року в Парижі на Спеціальній міжурядовій конференції було підписано документ про соціальний статус учителів, це лягло в основу майбутнього свята. За рішенням ЮНЕСКО, Всесвітній день учителів з 1994 року відзначають 5 жовтня. Відповідні зміни дати свята були прийняті й кількома «пострадянськими країнами», зокрема в Росії, Азербайджані, Киргизстані, Вірменії. Натомість в Україні, Білорусі, Казахстані, Латвії цей день продовжують відзначати у першу неділю жовтня.
Хоч святкова дата завжди випадає на неділю, привітання освітяни зазвичай приймають у п’ятницю.
У народі кажуть , що письменник живе у своїх книжках,скульптор – у створеним ним скульптурах, а вчитель – у думках і справах учнів. Тому кожна людина з почуттям вдячності згадує свій рідний заклад,своїх духовних батьків- викладачив,все своє життя. Адже в кожному з прожитих студентських роках було щось неповторне ,незабутнє ,що лишає свій відбиток у кожній душі.
Учителю невже ти не втомився
У юні душі класти щось нове?!
Для цього ти на світі народився,
У цьому є покликання твоє!
Учитель – це просте, звичайне слово. Скільки воно приховує у собі найкращих,незабутніх спогадів !Скільки пов’язано з ним вдячних перемог і звершень у кожної людині!
Сповнені клопотів і напруженої праці будні наших навчальних закладів. Не завжди шлях тих, хто віддав себе мистецтву працювати в освіті, встелений трояндами.
Скільки творчих мук, болю від того, що не кожен студент – глядач сприйняв те, що здавалося знахідкою. Та пройде час, можливо сплинуть роки і лише тоді оціненою буде праця кожного з вас.
Тож впроваджуйте на заняттях інновації
Щоб пари Ваші йшли без катавасії,
Щоб слово ваше, віще, у зерна проросло
В студентських душах щоб слід собі знайшло.
Тим, хто досяг дійсно вершин освітянської майстерності.
Тим, хто є наставником вже новому поколінню викладачів нашого навчального закладу.
Вам, шановні працівники освіти, наше визнання і подяка за вашу працю і любов!
Працівник освіти – це мужність викладача;
– мудрість керівника;
– точність бухгалтерії;
– терпіння бібліотекаря;
– відповідальність відділу кадрів:
– уважність чергового;
– працьовитість прибиральника;
– самовідданість сантехника;
– зваженість електрика;
– невтомність маляра;
– багаторукість коменданта;
– ввічливість методиста;
– чуйність класного керівника;
– терпимість диспетчера;
– привітність лаборанта;
– дієвість заступника;
– допомога медичного працівника.
Це свято усіх Вас, дорогі друзі!
Бажаємо Вам, дороги освітяни, відчуття повноти і неповторності життя, здоров’я, невичерпних творчих сил, натхнення, щастя і довгої людської пам’яті!
Хай завжди щедрою на сходи буде освітянська нива, а в усіх Ваших починаннях будуть супутниками успіх і удача!
З нагоди цієї події в читальній залі розташована тематична полиця «Цікавішої професії немає».
Зав. бібліотекою М.Г.Кінєва