Історія відомого нині на весь світ заповідника «Асканія-Нова» розпочалась 1887 року, коли нащадок німецьких колоністів Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн у своєму родовому маєтку почав створювати зоопарк, ботанічний парк та природничий музей.
Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн народився 16 квітня 1863 року, він був старшим серед семи дітей. Величезний вплив на мецената мала його мати – Софія Богданівна, відома як будівнича порту Хорли.
Родина Фальц-Фейнів займалась торгівлею, сільським господарством, цікавилась всілякими новинками, що з’являлись наприкінці ХІХ ст. Найбільшим захопленням Фрідріха стали тварини та птахи, любов до яких виявилась у нього ще змалечку.
Власний вольєр 11-ти річний Фрідріх отримав від батька у подарунок за успішні вступні іспити до Херсонської гімназії. Гімназистом він проводив багато часу на пташиних базарах або ж у плавнях Дніпра разом з птахоловами та мисливцями. У 17 років Фрідріх спробував кільцювати птахів, чим поклав початок цій справі у Російській імперії. Позначеного ним птаха зловили у Судані – перша знахідка окільцьованого птаха.
Вступивши у 1884 році на природничий факультет Дерптського університету, Фрідріх із захопленням вивчав біологію, а під час канікул відвідав майже всі зоопарки Європи, де знайомився з акліматизацією та утриманням тварин, вів переговори та укладав угоди з фірмами на закупівлю звірів та птахів.
Свій унікальний зоопарк, колекцію птахів та копитних Фрідріх Фальц-Фейн формував протягом 1874 – 1916 рр. На волі та у напіввільних умовах він підтримував і вивчав 52 види ссавців та 208 видів птахів, натуралізував бабаків, сайгаків, козуль. З Монголії завіз дикого коня Пржевальського і першим у світі отримав від нього приплід, чим зберіг вид від вимирання. Першим у Російській імперії та другим у Європі отримав пташенят африканського страуса, нанду, ему, започаткував кільцювання перелітних птахів. Вчений-натураліст вивчав біловезьких зубрів й сприяв збереженню цього виду тварин.
Фрідріх Едуардович заснував та облаштував дивовижний дендропарк (28 га) у ландшафтному стилі на штучному зрошенні. У дендропарку за 1885–1902 рр. було висаджено 220 видів листяних та хвойних порід, які поливались через систему струмків. Дендропарк був заселений різними співочими птахами.
Парк є пам’яткою садово-паркової архітектури ХІХ ст., нагороджений золотою медаллю на всесвітній виставці у Парижі (1889).
Першим у світі Фальц-Фейн вилучив із господарського використання ділянки степу та організував резерват. Навколо нього ввів зонування: до периметра резервату примикали сіножаті, за ними йшли пасовища, а потім орні землі. Ділянки охоронного природного комплексу стали ядром сучасного Біосферного заповідника «Асканія-Нова».
У 1890 р. відчинив двері відвідувачам краєзнавчий музей, заснований Ф. Е. Фальц-Фейном. Фактично він створив у Херсонському степу науковий інститут, який займався вивченням та збереженням природи краю.
В «Асканії-Нова» була багата бібліотека. На кошти родини Фальц-Фейнів утримувались різні благодійні проєкти для мешканців губернії.
Роки Першої світової війни, революцій стали трагічними для Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна і його родини. Селяни руйнують власність Фальц-Фейнів в Хорлах, Преображенці, Максимовці, Дофіно, Дарівці. Більшовики заарештовують його, звинувачуючи у шпигунстві. Лише дякуючи заступництву вчених, його звільнено і в 1918 р. Фрідріх Едуардович емігрує в Берлін, де дізнався про загибель майже всієї родини, навіть 84-річну матір Софію Богданівну було розстріляно. Відомо, що втрати, життя без рідної Асканії-Нової, без природи сильно гнітило його.
Помер Фрідріх Фальц-Фейн 2 серпня 1920 року від серцевого нападу. Поховано його в Берліні. На могильному камені, під вартою двох степових орлів.
У квітні 1919 р. Асканію-Нову оголошено «Народним заповідним парком». У квітні 1994 р. заповіднику присвоєно ім’я Ф. Е. Фальц-Фейна.
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» – візитівка, гордість і природне диво України завдяки великому природоохоронцю і меценату Фрідріху Едуардовичу Фальц-Фейну.
Завідувачка бібліотеки Марія Дмитрієва