Чудова осінь фарбувала доли
Й веселкою переливалися ліси,
Коли у жовтні, в ту далеку пору
Нам визволителі свободу принесли.
Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки.
У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну.
Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від німецько – фашистських загарбників. В цьому році ми святкуємо 77 річницю.
У ті останні дні жовтня 1944 року міста і села України були остаточно звільнено від німецько-фашиських загарбників. Саме 28 жовтня 1944 року завершилося визволення Українських земель від фашистського поневолення. Битва за визволення України тривала 680 діб. Вона входить в ряд найбільш вирішальних операцій у німецько-радянській війні і стала найважливішим етапом на шляху до перемоги над нацизмом.
У ході визволення України – протягом січня 1943 – жовтня 1944 років на території України було проведено 15 наступальних операцій, із них 11 стратегічних і 4 фронтові, найважливішими з яких стали:
– Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 р.);
– Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 р.);
– Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 р.);
– Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 – 17 лютого 1944 р.);
Першими на землю України вступили війська 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнєцова і 18 грудня 1942 р. визволили Луганщину.
23 серпня 1943 р. звільнили Харків, практично повністю зруйнований окупантами.
Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя. Уночі проти 21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра – епопея масового героїзму радянських воїнів.
22 вересня 1943 р. були визволені найважливіші промислові центри Донбасу, a 8 вересня м. Сталіно (зараз м. Донецьк).
14 жовтня 1943 р. було визволене м. Запоріжжя.
25 жовтня – м. Дніпропетровськ.
6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили від нацистських окупантів столицю України м. Київ.
У період зими – весни 1944р було визволено всю Правобережну Україну.
2 лютого 1944 р. війська 1-го Українського фронту почали наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку. Були визволені від окупантів Луцьк і Рівне, Тернопіль, Вінницю.
Війська 3-го Українського фронту за підтримкою сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію, у ході якої були визволені Херсон (13 березня), Миколаїв (28 березня), Одеса (10 квітня). 8 квітня 1944 р. почалися кровопролитні бої за Крим. 9 травня 1944 р. від загарбників був визволений Севастополь. 12 травня Крим був цілком визволений від німецько-фашистських військ.
Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації.
28 жовтня 1944 р. останні окуповані гітлерівцями території України були визволені.
На окупованій території країни загинуло 5,5 млн. осіб, у тому числі майже 4 млн. мирних жителів, до Німеччини було вивезено приблизно 2,2 млн. остарбайтерів
На території України цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.
В ході війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців.
Отже, битва за визволення України тривала 22 місяці . Після вигнання ворога з української землі бойові дії перемістилися на територію Центральної та Південно-Східної Європи. Війська 1-го Українського фронту визволяли від гітлерівських загарбників польські землі, а у квітні-травні 1945 р. разом з Білоруськими фронтами провели Празьку операцію, у ході якої був завершений розгром нацистської Німеччини, штурмували Берлін. 2, 3, 4-й Українські фронти взяли участь у звільненні від нацистської окупації Румунії, Угорщини, Болгарії, Югославії, Австрії, Чехословаччини. Війська 2-го Українського фронту брали участь і в розгромі Квантунської армії Японії на Далекому Сході.
Пам’ять про тих, хто не шкодував себе, рятував рідну землю і приніс перемогу над окупантами, живе і нині.
Будемо пам’ятати!
День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося, за даними проекту DilovaMova.com, і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.
Ми не були в бою, та бій той відчуваєм.
Чому і як живе у нас незнаний бій?
Чому до ворога ми, як вогонь, палаєм?
І день той в пам’яті тримаємо своїй.
Пам’ять… Вона кличе, хвилює, стукає у наші серця. Вона доносить до нас, нащадків, імена тих, хто не шкодував своєї крові, хто приніс у жертву найдорожче – життя. Сотні солдатів, офіцерів, партизанів і підпільників, сотні людських життів, розтерзаних війною, прийняла в себе українська земля. Вони були представниками різних національностей, але навічно стали синами України. Ми в неоплатному боргу перед тими, хто не дожив до світлого переможного дня, чиї імена, навічно викарбувані на пам’ятниках і обелісках, увійшли в пісні, спогади і легенди. Вклонімося їм низько і пам’ятаймо!
Звідусіль тихо люди ідуть
З оберемками зір до граніту.
Треба вміти мовчати нам тут,
Щоб майбутнє могло говорити.
Скільки б не пройшло десятиріч, ми завжди будемо звертатися до тих історичних подій, що знаменують перемогу життя над смертю, розуму над безумством, гуманності над варварством.
Цього осіннього дня по всій Україні вкриваються квітами і величні пам’ятники, і скромні обеліски. І це означає, що пам’ять народна жива, що подвиг загиблих в бою не забуто
Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам’ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні.
Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.
В читальній залі бібліотеки підготовлена виставка – пам’ять «Йшла війна терновим рідним краєм».
З Днем визволення України!
Завідуюча бібліотеки Кінєва М.Г.