“Яка страшна ця хвороба — байдужість!…”
Михайло Панасович Стельмах — український письменник, драматург, фольклорист. Член Спілки письменників УРСР, академік АН УРСР.
Народився в селі Дяківці на Вінничині. З дитячих років запали в душу хлопчика народні пісні, казки, думи, легенди. «Якось я швидко, самотужки, – згадував пізніше письменник , – навчився читати і вже, на мої дев’ять років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі». Та найбільше його захопили дві книжки – «Кобзар» Тараса Шевченка і «Тарас Бульба» Миколи Гоголя.
Коли майбутньому письменнику було дев’ять років, його віддали до школи. Хлопчик на той час вмів уже читати і писати, тому його відразу прийняли до другого класу. Сім’я постійно відчувала матеріальні нестатки, жити було важко, вчитися – теж. На всю родину Стельмахів були одні чоботи, тому часто взимку батько часто носив сина до школи на руках, загорнувши його у якусь теплу одежину.
Після закінчення початкової сільської школи Михайло Стельмах вступив до школи колгоспної молоді, а в 1928 році очолив молодіжну бригаду з колишніх наймитів. Від зорі до зорі працює він у полі, а в душі плекає мрію: буду вчителем. Спершу майбутній письменник навчається у Вінницькому педагогічному технікумі, а в 1933 році перший у Дяківцях закінчив Вінницький педінститут. Дві зими учителював у школах рідного Поділля, збирав усну народну творчість, пробував писати.
Перші поезії надруковано в 1936 році. 1942 року побачила світ збірка віршів молодого поета – вчителя «Добрий ранок».
З 1939 року Михайло Стельмах перебував у лавах Радянської Армії і грізні дні Другої світової війни зустрів рядовим на фронті. За участь у боях його нагороджено орденом і чотирма медалями. Після тяжкого поранення Михайло Стельмах лікувався в госпіталі, а з 1944 року став кореспондентом фронтової газети «За честь Батьківщини». В роки війни виходять збірки його поезій «За ясні зорі», «Провесінь» та книжка оповідань «Березовий сік». Враження воєнних літ було пізніше відтворено з суворою правдою життя в романах «Велика рідня», «Правда і кривда», «Дума про тебе», «Чотири броди». Останній роман — “Чотири броди” (1979, Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1980р.) справедливо вважають творчим заповітом видатного письменника, який складно і довго йшов до читача. Це пояснюється тим, що в ньому автор порушив заборонені тоді теми — голоду 1933 року, сталінських репресій, атмосфери недовіри та донощицтва, що панували в ті роки, свавілля партійних керівників.
По війні Михайло Стельмах довгий час працював науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії Академії наук УРСР.
Цілу бібліотеку складають книги Михайла Стельмаха для наймолодших читачів: «Жнива», «Колосок до колоска», «Живі огні», «Весна – весняночка», «У сестрички дві косички», «В їжаковому вітряку», «Як журавель збирав щавель», «Маленька Оленка», «Бурундукова сім’я», «Заячий секрет», «Цапків урожай», «Журавель», «Ой весна – зоряночка», «Чорногуз приймає душ», «Літо- літечко», «У бобра добра багато» та інші. Заслуговує на увагу і казка про кмітливу дівчинку «Маленька Оленка».
За видатні заслуги перед народом, перед українською літературою він удостоєний звання Героя Соціалістичної праці.
Нагороджений найвищими державними нагородами в галузі літератури. Михайло Панасович був депутатом Верховної Ради СРСР ряду скликань, академіком АН УРСР, членом Спілки письменників України. Помер Михайло Стельмах 27 вересня 1983 року і похований у місті Києві.
У бібліотеці коледжу ви можете ознайомитися з наступними творами письменника:
«Гуси-лебеді летять» – повість про власне дитинство письменника, де показує людей і обставини так, як він їх побачив, запам’ятав, зрозумів. Зображення життєвої долі українського села першої половини ХХ століття, епізодів з власного дитинства М. Стельмаха, коли він був дев’яти-десятирічним хлопчиком. Повість «Гуси-лебеді летять» М. П. Стельмах присвятив своїм батькам — «з любов’ю і зажурою».
«Правда і кривда» – роман у фольклорному ключі порушує вічну проблему добра і зла на матеріалі життя українського села в останній період війни з фашизмом та перші повоєнні роки. Проблеми правди, ставлення селянина до землі, наслідків антилюдяного сталінського режиму порушені на сторінках твору, який, проте, інколи нагадує казку в намаганні автора показати перемогу добра над злом.
Бібліотека коледжу