21 жовтня – 350 років від дня народження Пилипа Орлика (1672 – 1742), політичного, державного і військового діяча, гетьмана України, укладача
«Конституції Пилипа Орлика».
«Кожна держава
складається і стверджується
непорушною цілістю кордонів».
(Пилип Орлик)
Пилип Орлик народився 21 жовтня 1672 року. Закінчив Києво-Могилянську колегію, володів 12 мовами. З 1702 р. служив у Генеральній військовій канцелярії, став генеральним писарем (1706 р.). Після Полтавської битви разом із Іваном Мазепою перебрався до Бендер, де поставив за мету створення антиросійської коаліції для вирішення українського питання. У квітні 1710 року при обранні гетьманом складає «Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького», які пізніше дістали назву Конституції Пилипа Орлика. Вона стала однією з перших конституцій Європи. Помер у віці 70 років 24 травня 1742 року у м. Ясси (Румунія).
Пилип орлик здійснив мінімум 3 подвиги, які актуальні для України і до сього часу, через 300 років.
1. Пилип Орлик – автор хозарської теорії походження українського населення та козацтва, згідно з якою українці – нащадки давніх хозарів (V-X століття н.е. ).
Саме від них в крові українців завжди живе хоробрість, войовничість, невміння підкорятися, а тим більше жити в рабстві, прагнення до вольниці і т. п.
2. Пилип Орлик був не тільки найближчим помічником Івана Мазепи, але й став спадкоємцем його антимосковської політики, аж до своєї смерті у 1742 році. Він поступив на службу до Мазепи у 1698 році, згодом став генеральним писарем і одним із замів гетьмана в 1706 році.
Через рік, у 1707 році, коли Мазепа прийняв остаточне рішення розірвати відносини з Москвою, вони присягнулися на розп’ятті у вірності один одному.
Орлик залишився вірний клятві, даній Мазепі, і після поразки Карла XII у Полтавській битві (1709), а коли шведські війська увійшли до Лівобережної України (1708 р.), пішов за ним (смертельно хворим) в еміграцію до Бендер (тоді територія Туреччини). З невимовною тугою і болем сприйняв П. Орлик смерть Мазепи, що сталася влітку 1709 року.
У 1710 р. козацька рада в Бендерах вибрала Пилипа Орлика гетьманом України.
Після оголошення Туреччиною і Кримським ханством війни Російській імперії (1711) козацьке військо, яке очолювали П. Орлик і запорізький кошовий отаман
К. Гордієнко, за допомогою татарської орди розпочало боротьбу за звільнення Правобережної України. Завдяки підтримці місцевого населення армія швидко просувалася вперед. Без бою брали місто за містом. Визнаючи Орлика за українського гетьмана, до нього перейшли всі козацькі полки Правобережної України (за винятком Білоцерківського).
18 березня 1711 року союзники підійшли до Білої Церкви і мали намір рушити на Київ. Однак завадила зрада татар. Гетьман просив їх зупинитися, залишити хоча б 10000 ординців. Султан обіцяв зробити це, але слова не дотримав.
22 квітня 1714 року між Туреччиною та Польщею був підписаний контракт, за яким Правобережна Україна залишалася знову за Польщею, і протидіяти цьому вже не було сил.
У червні 1714 року Пилип Орлик виїхав до Швеції, відмовившись служити Польщі. Почався майже тридцятирічний період його політичної та дипломатичної діяльності далеко від Батьківщини в якості гетьмана у вигнанні, оскільки рішення ради старшин у Бендерах ніхто не скасував.
Кінцевою метою гетьмана в еміграції було об’єднання Правобережної, Лівобережної, Слобідської України та Запорізької Січі в єдину сильну державу. Досягти цього, вважав він, можна, тільки звільнившись за допомогою іноземних держав від панування Російської імперії. Тому основним напрямком його політики було створення антимосковської коаліції.
Під час російсько-турецької війни 1713 р. і війни між Росією і Швецією 1741 р. Пилип Орлик не раз повертався до ідеї створення східноєвропейської коаліції. Однак усі спроби українського патріота в галузі дипломатії так і не досягли успіху.
Він помер у Яссах у повній самотності без всякої надії побачитися перед смертю зі своїми рідними.
Третій подвиг Пилипа Орлика – перша в Україні Конституція, яку він оприлюднив при вступі на гетьманську посаду у 1710 р.
5 квітня 1710 року Пилип Орлик виголосив свою присягу і оприлюднив “угоду” – “Конституцію прав і вольностей Війська Запорізького”, яка чітко розписувала права та обов’язки гетьмана, старшини, простого козацтва, ставши прообразом першої Конституції в Україні (американська Конституція з’явилася на 77 років пізніше).
Вона являла собою реальну модель вільної, незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу і самовизначення, модель, засновану на невідомих доти демократичних принципах суспільного життя. Головним її постулатом була повна незалежність України від Польщі та Москви.
Оригінальність і переваги Конституції Пилипа Орлика, яка складалася з 16 статей, полягають у поєднанні загальних демократичних принципів з козацькими традиціями Запорізької Січі.
У Конституції передбачалося, що:
• країною править вибраний гетьман, який спирається на раду старшин;
• парламент покликаний вирішувати найважливіші державні справи. Державними фінансами може розпоряджатися не лише гетьман, а й скарбничий;
• козацькій старшині забороняється залучати вільних козаків і простолюдинів до різних робіт у своїх господарствах, забирати і силою скуповувати землю. Порушувалося питання про рівномірний розподіл податків між посполитими, козаками і міщанами;
• заборонялося проїжджим слугам гетьманським зловживати владою, вимагаючи підводи, корму, напоїв. Висловлювалися побажання зберігати повагу до старших, прихильність до молодших, а щодо злочинців – чинити за справедливістю і законом.
В читальній залі бібліотеки коледжу є можливість ознайомитися з «Конституцією Пилипа Орлика». Запрошуємо усіх бажаючих.
Бібліотека коледжу.