Вівторок, 20.10.2020, 01:52
Вітаю Вас Гість | RSS

     Ізмаїльський агротехнічний коледж

Меню сайту
ІАТК
Головна » 2019 » Грудень » 11 » “Про Всеукраїнський тиждень права”
08:48
“Про Всеукраїнський тиждень права”

  Відповідно до Указу Президента України від 08 грудня 2008 року №1149/2008 “Про Всеукраїнський тиждень права” Всеукраїнський тиждень права проводиться щороку в тиждень, який включає 10 грудня – День прав людини. Він відзначається в знак проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини.

   Історичне значення Загальної декларації прав людини

   Щороку 10 грудня міжнародне співтовариство відзначає Міжнародний день прав людини. Саме цього дня у 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, яка є основою міжнародних стандартів у сфері прав людини.

    Її ще називають «видатним документом в історії людства», «Хартією вольностей для всього людства», який перекладено на 369 мов світу. Таких високих оцінок не отримував жодний міжнародний документ. Причину настільки безпрецедентного загального визнання варто шукати у змісті Загальної декларації, яка компактно і зрозуміло викладає сучасну концепцію прав людини.

    Права людини - невід'ємний елемент людської особистості і людського буття. Тому процес формування концепції прав людини пройшов довгий шлях, тісно пов'язаний з історією розвитку суспільства.

    Права людини охоплюють громадянські права і політичні свободи, економічні, соціальні і культурні права, а також права спільнот, тобто дітей, жінок, національних меншин, народів тощо. До певної міри, можна говорити і про права людства.

    На Декларації ґрунтується значна кількість міжнародних договорів з прав людини, які мають обов'язкову юридичну силу і розвиток норм у сфері прав людини у всьому світі. У ній закріплено загальне визнання того, що основні права і основоположні свободи внутрішньо властиві всім людям, є невід'ємними для кожної людини і однаковою мірою застосовні до кожного, і що кожна людина народжується вільною і рівною у своїй гідності і правах.

     Загальна декларація – це заклик до людей жити в умовах демократії, за законами демократії та розбудовуючи демократію.

   Цей документ позначив гуманістичний поворот всього світу, ствердив цінність людського життя в її незаперечності для усіх суб’єктів світової спільноти, не поділяючи людство за атрибутами раси, релігії, світогляду, культури та способу мислення.

   Положення Загальної декларації прав людини стали підваленою понад 80 міжнародних договорів і декларацій з прав людини, величезної кількості регіональних конвенцій з прав людини, національних законів про права людини і конституцій держав.

     На Декларацію часто посилаються при тлумаченні національного законодавства з прав людини, а також у судовій практиці.

   Вміщені в Декларації принципи і норми постійно розвиваються і уточнюються у процесі укладення нових міжнародних угод. Завдяки міжнародному визнанню норм Загальної декларації в конституціях більше ніж 120 країн світу перелік, зміст і припустимі обмеження прав і свобод, які містяться в декларації, перетворилися на загальновизнані звичаєві норми міжнародного права, тобто на міжнародні стандарти прав людини, яких мають дотримуватися всі країни світу.

  Нині Конституція України – Основний Закон нашої держави – увібрала фундаментальні положення Декларації, зокрема – про верховенство прав людини, рівність і непорушність прав, права людини на свободу і особисту недоторканість, на достатній рівень життя тощо.

  Значний досвід у застосуванні Загальної декларації набув Конституційний суд України, що часто використовує її положення при визначенні відповідності українського законодавства Конституції і міжнародних стандартів в області прав людини.

  Загальне визнання Декларації сприяло кардинальній зміні її статусу: будучи за способом прийняття резолюцією-рекомендацією Генеральної Асамблеї ООН, вона стала загальною звичайною нормою міжнародного права. Слід зазначити, що зміст Декларації не відповідав духу рекомендаційних норм. Деякі її положення викладені у наказовій тональності. Характерна в цьому плані стаття 30, у якій заявляється в імперативній формі, що жодна держава або окрема особа не можуть «чинити дій, спрямованих до знищення прав і свобод, викладених у Декларації».

   Проте значимість Загальної декларації полягає не тільки в тому, що вона стала першим міжнародним стандартом у сфері прав людини, але й у тому, що вона створила правову базу для подальшого наступного кодифікаційного процесу в цій галузі, що сприяв еволюції концепції прав людини.

   Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015

Викладач історії та правознавства

Кокош А.М.

 

 

 

   Відео на Youtube: Декларація прав людини. Кожне слово оплачене жертвами

   Відео на Youtube: Права людини починаються з прав дітей

Переглядів: 210 | Додав: | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]