Субота, 04.07.2020, 11:42
Вітаю Вас Гість | RSS

     Ізмаїльський агротехнічний коледж

Меню сайту
ІАТК
Головна » 2018 » Квітень » 12 » Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів
08:17
Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів

    Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів — пам’ятна дата, що відзначається 11 квітня на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в’язні концтабору в Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців.

    Концентраційні табори – це місця перебування великих мас людей, взятих під варту за політичними, соціальними, расовими, релігійними та іншими ознаками. Широке поширення концентраційні табори отримали у фашистській Німеччині.

   «Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року. Концтабір Бухенвальд був створений в липні 1937 року. Першими його в’язнями стали німецькі політв’язні, а також кримінальники. Хоча офіційно Бухенвальд не мав статусу «табору смерті», перші страти ув’язнених у ньому почалися вже влітку 1937 року. Згодом у Бухенвальді з’явилося своє приміщення для тортур і кімната для розстрілів.

   До лютого 1945 року найбільшим табором смерті став Бухенвальд: в 88 філіях концтабору Бухенвальд за колючим дротом знаходилися 112 000 в’язнів.

   Загалом, за 8 років в’язнями Бухенвальда стали близько 239 тис. чоловік. Всього ж у Бухенвальді закатовано 56 тис. ув’язнених 18 національностей.

   Основні засади і напрями гітлерівської “східної політики” найбільш яскраво втілилися у генеральному плані “Ост”, розробленому головним імперським управлінням безпеки. План «Ост» – план німецького уряду Третього рейху по «звільненню життєвого простору» для німців та інших «німецьких народів», що передбачав масові етнічні чистки населення Східної Європи. У вигляді закінченого план «Ост» не зберігся, він був надзвичайно секретним. На Нюрнберзькому процесі єдиним доказом існування плану були «Зауваження та пропозиції. Східного міністерства по генеральному плану “Ост”.

   В основу плану покладена ідея розширення життєвого простору для німців у Центральній та Східній Європі. З цією метою було створено гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей.: Дахау, Бухенвальд, Заксенхаузен, Равенсбрюк (у Німеччині), Маутхаузен (у Австрії).

   У нацистській Німеччині — програма з “оздоровлення нації” полягала у винищенні так званих расово неповноцінних людей, осіб із нетрадиційною орієнтацією, релігійних меншин… Для цих цілей створювалися табори смерті. На території окупованої Польщі вермахт побудував шість таборів смерті : Аушвіц-Біркенау ( Освенцім), Белжець , Майданек , Собібор, Треблінка , Хелмо. Нацистський терор був направлений проти всіх верств мирного населення, включаючи дітей.

   

   Через концтабори та табори смерті пройшло 18 мільйонів людей. 12 мільйонів загинули. У газових камерах загинуло 6 млн. євреїв , 810 тис. циган, тотально винищені чорні громадяни Німеччини, душевнохворі і непрацездатні. Серед інших, расою, яка повинна бути скореною та за кінцевим рахунком знищеною, були слов’яни, зокрема, поляки, українці, білоруси, росіяни, яких було знищено біля 10,5 мільйонів. Згідно з планом, слов’яни, що живуть у країнах Східної Європи та європейської частини СРСР, повинні були бути частково знищені, а частково бути депортовані за Урал. Передбачалося залишити невеликий відсоток місцевого населення з метою використання в якості безкоштовної робочої сили для німецьких колоністів.

   З директиви А.Гітлера міністру у справах східних територій А. Розенбергу про введення в дію Генерального плану «Ост» (23 липня 1942 р.): «Слов’яни повинні працювати на нас, а в разі, якщо вони нам більше не потрібні, нехай умирають. Щеплення та охорона здоров’я для них зайві. Слов’янська плодючість небажана … освіта небезпечна. Достатньо, якщо вони будуть вміти рахувати до ста … Кожен освічена людина – це наш майбутній ворог. Слід відкинути всі сентиментальні заперечення. Потрібно управляти цим народом із залізною рішучістю …».

   В’язнів змушували виконувати каторжні роботи, морили голодом, катували.

   У багатьох таборах нацистські лікарі проводили медичні експерименти, садистські піддаючи жертви тортурам.

   В нашому місті Ізмаїлі у 1941 році в будівлі колишньої Великої синагоги нацистськими окупантами були організовані табір примусової праці та єврейське гетто. Відомо, що піддалися жорстоким гонінням і євреї Ізмаїла: понад 600 людей були зігнані в табори смерті Трансністрії (Миколаївська область), де були розстріляні і спалені. Більша частина в'язнів була розстріляна на території Ізмаїльської фортеці. Пам'яті измаильчан єврейської національності, які загинули, в нашому місті, присвячена меморіальна дошка. Сьогодні біля меморіальної дошки пам'яті загиблих євреїв, яка розташована на будівлі колишнього табору примусової праці на вул. Пушкіна 13, відбулося урочисте покладання квітів.

Студенти ІТМЕСГ прийняли участь у мітингу пам’яті загиблих земляків.

      

 

В.о. заступника директора з ВР Донцова О.М

Переглядів: 469 | Додав: | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]