Середа, 21.10.2020, 00:28
Вітаю Вас Гість | RSS

     Ізмаїльський агротехнічний коледж

Меню сайту
ІАТК
Головна » 2020 » Квітень » 24 » Бібліотека інформує: 180 років з дня виходу першого "Кобзаря" Т.Г.Шевченко
10:33
Бібліотека інформує: 180 років з дня виходу першого "Кобзаря" Т.Г.Шевченко

Шевченків «Кобзар» –
святиня   українського народу

            «Ця маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла, мов  джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українськім письменстві ясністю, простою і поетичною грацією вислову» 
                                                                                                            Іван Франко.


                                                                    

   У квітні 2020 виконується 180 років з дня виходу першого "Кобзаря" Т.Г.Шевченко - збірки восьми поетичних творів, яка набула величезного значення не тільки в історії української літератури, а й в історії самосвідомості українського народу.  За словами генерального директора Національного музею Т. Шевченка Наталі Клименко, невелика збірка, яка в 1840 році вийшла накладом близько 1000 примірників у Петербурзі, оголосила собою тріумфальну ходу українського слова. Слово, яке тоді сприймалось як екзотика водночас стало всім зрозуміле. Саме вихід у друкарні Фішера цієї книги сповістив про прихід  українського слова нового звучання.
    "У ту пору для Шевченка творчість була чимось спонтанним. Він не мріяв про збірки, він навіть не дбав про те, щоб зібрати вірші докупи і впорядкувати їх. Він писав, тому що йому писалося", - розказав літературознавець Володимир Панченко. Він також зазначив, що перше видання "Кобзаря" було здійснене за кошти вихідця з полтавщини Петра Мартоса, який звернувся до молодого Шевченка з проханням намалювати його портрет. Знайшовши безліч списаних віршами аркушів паперу на підлозі у майстерні Шевченка та прочитавши їх, Мартос запропонував Тарасу видати збіркою його перші твори. 
Ніхто тоді не міг припустити, що ця книга стане скарбницею віршів про рідну неньку Україну, адже сьогодні від старого до малого знають, що таке Кобзар.
    У "Кобзарі" 1840 року — всього лишень вісім творів, але кожен із них є, по суті, вивершеним діамантом. Їхня послідовність також ретельно продумана. Омелян Пріцак у праці "Шевченко — пророк" припускає ще одну версію, що саме Гребінка був редактором і співупорядником дебютної книжки. Він же і переконав Петра Мартоса фінансувати перше видання "Кобзаря". 
Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. Продавали книжку по карбованцю сріблом за примірник.
  Примітна особливість цього "Кобзаря" - офорт на початку книги по малюнку Василя Штернберга: народний співак - кобзар з хлопчиком-поводирем. Деякі газети писали, що “у віршах Шевченка багато вогню, багато почуття глибокого, скрізь дихає в них гаряча любов до вітчизни”.
 Згодом Шевченкові рядки стали для українців "своїми", перетворилися на крилаті вислови. Є афоризми, які використовують літератори у своїх творах і якими користуються люди навіть у побуті.
   Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.
   До сьогоднішнього часу оригінал Кобзаря зі 115 сторінками, який вилучили, безпосередньо, у самого Шевченка при арешті, зберігся. За не підтвердженою інформацією, він знаходився у науковій бібліотеці Ленінградського університету, але наразі доля цього примірника невідома. 
  Через 3 роки після першого видання Шевченко вирішив відредагувати початкову версію Кобзаря, тож в 1844 р. світ зустрічає “Чигиринський Кобзар і Гайдамаки”.До збірки входили тіж самі, 8 творів, що були в першій книзі, а також поема “Гайдамаки”. 
   Виданню сприяв книготорговець із Петербурга І.Т. Лисенков. Не встиг І. Т. Лисенков надрукувати другий  «Кобзар», як від керівництва вийшов наказ на заборону продажу цієї книги. Тоді ж  Шевченка заарештували і заслали в Оренбург.
   Арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.Сьогодні у світі збереглося лише кілька примірників  цієї книги. 
   Під час другого заслання (1850-1857 рр), мрією Шевченка було повернення в Україну та перевидання Кобзаря.Повернувшись додому, у 1860 році, сама доля звела Тараса Григоровича з меценатом Платоном Федоровичем Симиренком.
   Симиренко виступив не тільки “спонсором”, а й “маркетологом”, адже після того, як було випущено 5800 примірників, він безкоштовно розповсюдив книгу серед селян України та своїх робочих. Але справжнє число примірників було не 5800, а 6050. 250 примірників були нецензурованої версії. Своїми руками Шевченко вклеював заборонені цензурою рядки віршів, які були надруковані на маленьких шматочках паперу.  
    Третє видання стало останнім для Тараса Шевченка, адже через рік, у 1861 р. великий український поет помер.
  Четверте видання готувалось до публікації ще за життя Шевченка, але вийшло воно вже після його смерті, в 1861 р. Це не була повноцінна книга, це було декілька сторінок в журналі “Основа”. 
   З нагоди 120-річчя народження Тараса Шевченка, у 1934році до шевченківської теми вдався відомий художник і видатний графік празької школи Василь Касіян. Ілюстроване видання «Кобзаря» він графічно оформив багатьма реалістично виконаними роботами. У цьому ж році в Ленінграді відбулось видання «Кобзаря» з любов'ю та повагою оформлене художником В. Конашевичем.
   1940 року Українським видавництвом в Кракові було здійснене унікальне видання «Кобзаря» українською мовою латинською абеткою.
   Відомий радянський український поет П.Тичина з нагоди 100-річчя з дня виходу «Кобзаря» в 1940 р. писав, що ця невеличка книжечка «внутрішнім змістом своїм без краю величезна» й «своєю появою грандіозне зрушення зробила в літературі», залишила величезний слід «в нашій історії , у всьому житті нашому».             В 1961 р., тобто після 100 років з останнього друкування, Кобзар вийшов книгою, нарешті сучасною українською мовою. Кошти на цю книгу (мабуть, про яку справді мріяв Шевченко) було виділено українським підприємцем, який проживав в Канаді Степаном Дурбаком. 
    1962 року Кобзар", виданий у видавництві Академії наук УРСР, — це фототипічне відтворення унікального примірника «Кобзаря» 1840 року (папір газетний).
  Станом на 1985 рік в Україні збірка виходила 124 рази загальним накладом понад 8 мільйонів примірників.«Кобзар»виходив в Радянській Україні 110 раз тиражем 4656500 примірників. 
    2006 року видавництво «Корбуш» створило три «Кобзарі». Перший — колекційне видання: шкіряна оправа із золотим тисненням.      Друге — доступніше, але теж вишукане. А третє — перекладене англійською. Усі три видання мають всі твори Тараса Григоровича та малюнки, слайди яких надав Національний музей Т. Шевченка.
2009 року київські видавництва «Дух і Літера» та «Оранта» видали «Кобзаря» Т. Шевченка зі всіма (в тому числі, з 18 кольоровими) ілюстраціями Василя Седляра (1899—1937).
   Кобзарю – в Черкасах присвячений цілий музей, який має назву “Музей Однієї книги”. Він  містить велику кількість раритетних видань Кобзаря.
   За час життя поета Кобзар перевидавався 4 рази, а за часів СРСР його тираж налічував 8 мільйонів копій.
 За 180 років видання з назвою "Кобзар" неодноразово передруковувалося у різних форматах, тому важко сказати скільки на сьогоднішній день існує "Кобзарів".
   Творчість Т. Шевченка вийшла далеко за національні рамки та набула світового значення.  Шевченків «Кобзар» могутньо залунав усіма мовами народів світу. 
    Твори цієї збірки перекладені більш як на 140 мов світу, зокрема на японську, китайську і навіть на тамільську, якутську, удмуртську, циганську.
   В Києві існує музей мікромініатюри, в ньому зберігається сама маленька книга Кобзаря. Вона має 12 сторінок, а обкладинка зроблена з  листя безсмертника, площею 0, 6 мм². В ній містяться 6 творів, портрет поета, а також зображення його хати в Моринцях. Товщина букв складає 3 мікрона. Автор цієї дивовижної роботи українець Микола Сядристий.
   У 2016 році дивовижну книгу представили у Волинському краєзнавчому музеї . «Кобзар» із вишитими сторінками у шкіряній оправі привезла до Луцька рівненська майстриня, журналістка та дитяча письменниця Олена Медведєва.
  Унікальна книга експонувалася у Шевченківській світлиці Миколи Куделі на третьому поверсі музею.  Згодом книгу перевезли до острозького музею книги та друкарства.
  «Кобзар» складається з 48 вишитих сторінок і є копією факсимільного видання 1840 року. Вага книги – 3,5 кілограми. Над нею працювали близько двох років й приурочили вихід до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
  Вже більш як два століття немає з нами великого Шевченка, Кобзаря та Пророка, але кожен рік ніби наближає його до нас. Його творчість, в контексті останніх подій, не дає нам змоги засумніватись у правдивості його пророцтв. 
    Більш свідомо вчитуємося у рядки “Кобзаря” і переконуємося, що всі вони звернені до нас, українців двадцять першого століття.
    Написані понад століття тому – поезії Шевченка актуальні й досі.
    Вірші Тараса Григоровича Шевченка – це невичерпне джерело мудрості. 
   В незалежній Україні поезія Т.Шевченка продовжує шануватися. Якщо останнє  прижиттєве видання містило лише 17 творів, то тепер їх у «Кобзарі» - 228. Втім , хто не знайомий з поезією Т. Шевченка, обов’язково прочитайте «Кобзаря». Він є  актуальною книгою і по нині для нас.
  Частіше звертаймося до “Кобзаря”, шукаючи в ньому відповіді на такі болючі питання сьогодення, адже недарма закликав поет: “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”!
    Кобзар був, є і буде!


                                                                             Завідуюча бібліотеки  Кінєва М.Г.

Переглядів: 151 | Додав: | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]