Неділя, 25.10.2020, 12:28
Вітаю Вас Гість | RSS

     Ізмаїльський агротехнічний коледж

Меню сайту
ІАТК
Головна » 2019 » Травень » 10 » 74 річниця Перемоги
12:30
74 річниця Перемоги

Із книг, із фільмів, з дідусевих слів

Я про війну страшну священну знаю.

Та завжди біля Вічного Вогню

Я у скорботі голову схиляю!

Тож станьте всі і голови схиліть

Згадайте тих, хто йшов через фронти

І з вдячністю хвилину помовчіть,

                                                                    Щоб пам’ять в нашім серці зберегти .

                                                                 Хвилина мовчання , затихли всі кроки!

                                                                 Скорботи хвилина громада мовчить,

                                                               Ніколи хай ті не повторяться роки

                                                                Димами не вкриється неба блакить.

   Весна. Найпрекрасніша пора року. Це вона подарувала нам буяння запашних квітів, солов’їний щебет та неповторне, довгождане та величне свято Перемоги.

   Свято, осяяне переможними салютами, омите сльозою вдови та оспіване в піснях. 9 Травня – ця дата навіки вкарбована в наші душі, як День Перемоги нашого народу у Другій Світовій війні – найстрашнішій війні минулого століття .

   Через солдатські окопи , партизанські ліси, через віру і розпач, через смерть і безсмертя прийшла до нас Перемога .

   День Перемоги – пам’ятник полеглим і нагорода живим, загальна слава тим, хто боронив Батьківщину і брав Берлін, воював у партизанських загонах і невтомно працював у тилу. Якими важкими були ті 1418 днів і ночей війни! Велику Перемогу кували мільйони патріотів. Лише народна віра та любов до рідної землі допомогли вистояти та здолати ворога .

   Невимовно дорогу ціну заплатив наш народ за свою Перемогу у ІІ Світовій війні . У війні ,що тривала 6 довгих років , втягла у своє вогнище 67 держав світу, а це -80 % населення Земної Кулі .

   Ціною величезних жертв здобувалася Перемога! Тільки уявіть – одна доба війни забирала життя 15000 солдатів і офіцерів! В горнилі війни загинуло 60 000 000 , з них 8 000 000 українців . Було перетворено на руїни 714 міст та 28 000 українських сіл.

   І це необхідно пам’ятати завжди.

   Так 7 травня в актовій залі коледжу відбулись урочистості, присвячені Дню Перемоги. Це свято збирає і студентську молодь і викладацький склад.

   Завдяки ведучім (Бережному Сергію (гр ІІ-А мех), Масюкевичу В’ячеславу (гр ІІІ-Б ел), Чакіру Сергію (гр І-Б мех) та учасникам заходу усі поринули в ті грізні роки, пригадали в яких важких умовах жив народ. Глядачі почули пісні, вірші, музику, побачили театралізовану виставу присвячену подіям тих часів.

    Студенти розповіли у театралізованій сценці про розкопки під селом Маяки Одеської області.

   Стало доброю традицією запрошувати на це свято ветеранів праці нашого коледжу, які присвятили більшу половину свого життя роботі в його стінах.

   Серед ветеранів праці є і такі, які мають статус дитини війни: Богатиренко Марія Микитівна, яка з початку заснування технікуму – 1954 року і до виходу на пенсію пропрацювала у технікумі;

Павленко Анатолій Кирилович – випускник технікуму 1959 року, багато років віддав роботі на посаді заступника директора виробничого навчання, а 2 травня відзначив 90- річний ювілей, також багато інших:

Нагорна Наталя Анатоліївна – колишня завідуюча відділенням електрифікації,

Вербицький Яків Адамович – директор технікуму з 1987 по2001 роки,

Мороз Валентина Іванівна – викладач російської мови та літератури,

Іванюта Анатолій Леонідович- колишній заступник директора з навчальної роботи.

   Ведучі згадали імена співробітників, ветеранів війни: Комарова Якова Трохимовича (колишнього директора, який пройшов всю війну), Каланчука Степана Івановича (колишнього завідуючого відділенням електрифікації сільського господарства, який воював в загоні Ковпака), Квашу Івана Йосиповича (колишнього завідуючого господарчою частиною), Мельничука Прокопа Семеновича (колишнього завідуючого складом), Просенюка Івана Олександровича (колишнього майстра виробничого навчання), Халай Ксенію Олександрівну (колишнього коменданта гуртожитку), Стасенко Івана Петровича (колишнього директора, який пройшов всю війну), Шадріна Раїса Федорівна 9 фронтова актриса, колишній керівник драматичного театру технікуму).

   Обов’язковим атрибутом свята є покладання квітів до пам’ятника Невідомого Солдата. Право покласти квіти було надано кращим студентам: Президенту студентського самоврядування Шечвченку Антонію (гр ІІІ- А ел), активісткам студентського самоврядування, спортсменкам – Гергі Мілені (гр ІІ- А бух) та її одногрупниці Бурлаці Діані.

      Вшанували пам'ять загиблих у війні 1941-45 років «Хвилиною мовчання».

   Різноманітною була концертна програма, в якій звучали: мелодії військового часу як у вокального ансамблю «Мрія», так і дуету першокурсників Ковач Діани та Гавлицького Самуїлу, соло виконання дебютантки Дукової Ольги, молдавський народний танець «Тропоіта» - виконав ансамбль народного танцю «Вінок Дунаю».

   Оплесками були сприйняті виступи наших гостей: колективів Ізмаїльської дитячої школи мистецтв: Зразкового дитячого музичного театру мініатюр «Чародії» (керівник Бікбулатова М.Г.), вокального ансамблю «Капитошка» (керівник Захарьєва Н.Б.) та дитячого хореографічного колективу під керівництвом Косович А.П.). В літературно-музичній композиції було показана гірка та трагічна доля дітей в роки війни. Вона затонула душі глядачів, визиваючи сльози на очах.

   Лейтмотивом концерту стали слова:

Хай пісня лине в синь небес крилату

У мирне небо хай зліта салют.

День Перемоги – це найкраще свято

І на землі хай в мирі всі живуть.

В.о. заступника директора з ВР

Донцова О.М.

Переглядів: 254 | Додав: | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]