«Гірка зірка Чорнобиля»
На Чорнобиль журавлі летіли,
З вирію вертались навесні.
Як сніжниця, попелище біле
Розвівалось в рідній стороні.
Там згоріли гнізда і гніздечка,
Поржавіла хвоя і трава,
Журавлина крихітна вервечка
Напиналась, наче тятива.
Дмитро Павличко
Вже скільки років минуло з дня Чорнобильської трагедії, а біль про неповоротні втрати не залишає пам’ять тих, хто живе.
Так сталося, що саме Україна стала тим місцем, де сталася сама масштабна техногенна катастрофа на планеті Земля. Атом, який гордо називали мирним, і вважали, що зробили його своїм слухняним працівником, в квітневу ніч 1986 року повною мірою показав свою неприборкану міць.
В результаті вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, що стався о 1: 23 в ніч на 26 квітня, радіаційна хмара, що вирвалася зі зруйнованого реактора, попрямувала на захід від станції. Місце, над яким вона пройшлася, називають тепер Західним слідом. Від кількості осілих радіоактивних речовин рослий по шляху проходження хмари сосновий ліс площею майже 200 квадратних кілометрів через півгодини став рудим…
Через деякий час 30-кілометрову зону навколо аварійного атомного реактора визначили як Зону Відчуження. У деяких місцях її радіаційний фон знижений і навіть безпечний для людини. Саме це дає можливість тим, хто цікавиться даною темою, відвідати цю територію. Вже давно розроблені спеціальні туристичні маршрути в Чорнобиль,
Прип’ять, до четвертого енергоблоку на атомній електростанції, а також в довколишніх сел.
Чорнобиль – невелике місто, його населення до аварії не перевищувало 13 тис. осіб. Після фатальної квітневої ночі жителів міста вивезли в спішному порядку, але деякі, не знайшовши себе на чужині, побажали повернутися. Держава, бачачи рішучий настрій цих людей, дала їм добро і попутно присвоїла офіційний статус «самосёлы». А також у місті проживає три з половиною тисячі осіб, які працюють на Чорнобильській АЕС вахтовим методом.
Для зручності жителів зараженої зони і туристів діють п’ять магазинів, три готелі і музей. Дороги у зоні відчуження ідеально рівні, без єдиної вибоїни. Рівне асфальтне покриття покладено, щоб не розкидати радіоактивні відходи, які перевозяться у вантажівках на дослідження або зберігання. Максимальна швидкість руху для вантажівки з відходами – 40 км/год.
Рівень радіації на території Чорнобиля зараз в межах норми-17-20 мкр/год.
У Чорнобилі є кілька пам’ятних об’єктів, присвячених трагедії. Це, в першу чергу, меморіальний комплекс «Зірка Полин”. Головним об’єктом комплексу є фігура третього ангела з трубою, виконана з арматури. Центральна частина парку – це алея покинутих сіл (162 таблички з назвами евакуйованих населених пунктів). Автором проекту є художник України Анатолій Гайдамака. Відкрили «Зірку Полин» у 2011 році – до 25-річчя аварії на Чорнобильській АЕС.
Сьогодні можна з упевненістю сказати, що Чорнобиль не мертве місто, в ньому живуть і працюють люди. Правда, з певним ризиком для здоров’я. У місті водиться багато тварин, в тому числі диких кабанів і лисиць. У зоні відчуження є кілька видів кажанів, які занесені в Міжнародну “Червону книгу”, а також тут знову з’явилися унікальні для нашої країни бурі ведмеді. Таким чином, на цій території утворився умовний заповідник.
З кожним роком все далі відходять у минуле події, пов’язані з аварією на Чорнобильській АЕС – найбільшої у світі техногенної та екологічної катастрофи. Утім, до цієї теми ще неодноразово будуть звертатися політики, вчені, медики… А для чисельної армії переселенців і власне самих ліквідаторів – Чорнобиль назавжди залишатиметься незагоєною раною.
Віримо і надіємось, що у держав і народів, у всього людства вистачить мудрості, волі та відповідальності, щоб йти далі зваженим і осмисленим шляхом, на якому не залишиться місця таким зловісним віхам, як Чорнобиль.
В читальній залі бібліотеки підготовлена виставка – реквієм «Живий плач мертвої зони».
Бібліотека коледжу